Українська влада: дуже треба гроші. МВФ, дайте грошей
МВФ: робіть реформи
Українська влада не робить реформи, частину реформ ломають
Українська влада: дуже треба гроші. МВФ, дайте гроші.
МВФ: ви не зробили реформи, ви поламали антикорупцію і не зробили справжню судову реформу. Грошей не буде поки не виправите
Українська влада: ах ви застранці, ми образились, ми вам ще покажемо
Українська влада продовжує ламати реформи і планує звільнити директора НАБУ. При тому, що не робити цього обіцяли і МВФ і всім послам. При тому, що незалежна антикорупційна інфраструктура то є важлива реформа з програми МВФ, частина співробітництва з ЕС і т д
«Ой все». Це зараз позиція української влади. Вони образились на МВФ. Влада образилась як маленька дитинка, який не дали цукерку через те, що ця дитинка погано поводилась.
«Ой все». І вирішили в пику їм звільнити Ситника.
І не важливо, чи вони просто образились на МВФ і вважають Ситника агентом МВФ, Заходу, Сороса, Ротшильда, і рептилоідів з Білом Гейтсом.
Чи образились на НАБУ за Татарова, бо ті знайшли корупціонера в офісі президента.
Чи образились за те, що НАБУ вирішило прийти за Степановим, який закупляв вакцину через посередників.
Це у будь-якому випадку низько, тупо і погано закінчиться. Бо не може президент розповідати, що він борець з корупцією і одночасно звільняти людину, яка дійсно бореться з корупцією. Не може президент ставати на одну сторону з корупціонерами і вважати, що йому продовжать довіряти.
Ой все. Вони кажуть зараз. Коли є запас міцності. Якого не буде через кілька місяців.
Звісно, після того як український владі пробачили Смолія, вони вирішили, що тепер завжди прокатить. Отримали вони такий сигнал. І думають, що так буде завжди. І тому руйнують незалежність НАБУ. Законом. Що принципово відрізняється від ситуації з НБУ. Бо там не було законодавчих змін. А тут мають бути. Не кажучи вже про те, що після звільнення Смолія ми не отримали ні центу від МВФ. Хоч ті і погодилися прислати місію. Наївні.
Але не можна постійно робити дурниці і вважати, що якщо нема покарання, то буде так завжди. Не буде. Якщо тобі щастить зараз, це не значить, що так буде вічно. Колись не пощастить. І тоді прилетить за всі попередні помилки. Разом. В тоді грошей не дасть ніхто. А гроші треба. І знову тоді постане примара дефолту. Просто тому що хтось не хоче робити реформи. І просто тому, що хтось образився.
Ой все.
