"Хвиля реальних успіхів створює оманливу перспективу" - Валерій Пекар

"Хвиля реальних успіхів створює оманливу перспективу" - Валерій Пекар

Виступ Кирила Буданова відкрив дискусію про майбутню мирну угоду. Детальний аналіз ситуації буде згодом, а поки що давайте послухаємо старого Хай Тао, який свого часу пояснив, що хвиля реальних успіхів створює оманливу перспективу.

Вища точка перемоги

Військо правителя Цзінь стрімко просувалося рівниною, без особливих зусиль захоплюючи невеликі фортеці царства Сун, прикриті лише слабкими гарнізонами.

— Перемога близька, — сказав правитель, оглядаючи царство з пагорба. — Очевидно, сили Сун слабкі й не можуть чинити опору. Розвідники доносять, що основне військо деморалізоване нашим натиском. Воно складається здебільшого із зелених новобранців, а ветерани були розпорошені по гарнізонах, замість того, щоб залізною стіною стати на нашому шляху. Скоро ми досягнемо столиці, й тоді доля Сун буде остаточно вирішена.

— Чи чув ти про вищу точку перемоги, правителю? — м’яко запитав Хай Тао, що був радником при правителі, який забажав сам командувати військами.

— Звісно! Найвища точка перемоги — це тріумф завойовника, який отримує почесті на головній площі столиці підкореного царства.

— Те, про що ти говориш, — це, власне, і є остаточна перемога. Найвища точка перемоги — це ще не перемога, це вершина пагорба на шляху до неї. З кожною маленькою перемогою в битві, з кожною пройденою верстою по чужій території, з кожним підкореним містом ти піднімаєшся на пагорб перемоги. Але якщо на вершині цього пагорба ти не знаходиш остаточної перемоги й завершення війни, то прямуючи до них далі, ти неминуче починаєш спускатися вниз. Уяви, що найвища точка перемоги пройдена, але остаточна перемога не досягнута. Твої війська втомилися й зазнали втрат, їхній бойовий дух розсіюється, твої обози розтягнуті, а підкріплення й припаси йдуть здалеку. Тим часом поразки можуть не послабити, а зміцнити дух ворога, його готовність боротися за решту міст і фортець. Тепер їхня територія менша, тож вони можуть зібрати сили в кулак. Тепер вони вивчили твою стратегію й тактику. Тепер вони ближче до своїх запасів і підкріплень. Адже наступ послаблює сильного, а відступ зміцнює слабкого, звичайно, якщо це відступ, а не втеча. Ну, а крім того, царство Ці може вирішити, що ти зайшов занадто далеко, і вдарити в спину. Загалом, твоя перемога поступово почне переростати в поразку, й у вирішальній битві військо може бути розбите.

— Що ж мені робити?

— Залишатися на вершині пагорба перемоги, в найвищій точці. Віддати ініціативу противнику. Нехай вони отримають свою маленьку перемогу, нехай піднімуться на свій пагорб. Нехай досягнуть своєї вищої точки перемоги й почнуть спускатися. Тоді настане наша черга підніматися на наш пагорб перемоги, і на його вершині ми остаточно розгромимо Сун стрімким рішучим ударом.

— Перемога завжди обертається поразкою, — повторював Хай Тао своїм учням, — а поразка обертається перемогою. Така парадоксальна природа війни. Тому дуже важливо не пропустити вищу точку перемоги й зупинитися в ній. І укласти мир у своїй найвищій точці перемоги.