1. Перший етап перемовин очікувано провалився.
Добре - те, що путіну не вдалося їх провалити руками України і повісити це на нас. Не дивлячись на вікопомну ругню в Овальному кабінеті, після якої ми були дуже близькі до цього сценарію. Але завдяки нашим британским партнерам, які вчасно змогли достукатися до Зе і Ко, цього вдалося уникнути. І слава богу.
2. Пуйло очевидно зараз кине своє м'ясо в новий наступ. Не знаю, чи він вірить, що так можна остаточно перемогти у війні. Що він точно розуміє - що в нього просто немає іншого виходу. Бо йому позаріз треба продати результати війни в Україні як перемогу. І своїй елітці, і народцю. А елітка вже починає прикидати, що буде після нього. І є 30-35 % "рассерженных патриотов", які будь-які результати війни, окрім руїн Львова сприймуть як поразку. І звинуватять в цьому пипу-путіна. І можуть стати осердям протесту.
Тому нас очікує зовсім скоро чергова ескалація на фронті. Не думаю, що у рашистів вийде хоч щось. Але вона майже напевно буде. Як і ескалація обстрілів енергетики, інфраструктури, житлових кварталів. Рашка зараз здатна зробити останній ривок - і вона його зробить неодмінно.
3. Головне питання - що робитиме Трамп. Він може зробити винуватою в очевидному вже всім провалі плану "закінчити війну за день/місяць/100 днів" Україну. Але ж він після згаданої лайки в Білому Домі із Зе вже використав цей козир - із припиненням допомоги. І він не сказати, щоб добре зайшов американцям. Тому навряд він його робитиме вдруге.
Так само, не сильно вірю, що Трамп прям сильно напосяде на рашку. Не захоче втрачати шанс, як йому здається, відірвати москву від Китаю.
Тим більше, його невдовзі, судячи з усього, очікують великі пертурбації у власній команді. Адже з цим набором хоч і вірнопідданих, але деградантів мати хоч якісь результати не вийде. А відкат і супротив йому вже почався і зростатиме день у день.
Тому Трамп, скоріш за все, поїде грати у гольф, сратиметься з Венсом/Маском/Волцем/Рубіо. І просто лишить допомогу Байдена як є - якої худо-бідно, але має вистачити на кампанію-2025.
А роль перемовника можна перекласти на Британію-Францію-Німеччину. Що для нас і стрьомно, але й має певні переваги. Ну, це окрема велика тема - не заглиблюватимусь тут.
4. Тому, з великою долею вірогідності, нас очікує літнє загострення. Яке поступово стухатиме восени. Коли рашка і ми змушені будемо сідати за стіл перемовин через виснаження.
Головне завдання - щоб за цим столом рашка ні на йоту не мала переваги. Шанси на це є і чималі.
5. Головне - щоб Зе і Ко хоч трохи перестали грати у внутрішню політику, підготовку до виборів, репресії щодо опонентів та корупцію а-ля "російські реактори"/десятки мільярдів на зброю на польську прокладку тощо. А от у це віриться набагато менше, на жаль. І це гратиме проти країни.
Тому - що ж, як завжди, попереду важкі місяці. Підчас яких надокучлива балаканина і імітація перемовин не має нікого вводити в оману.
Війна триватиме. Шанси на її закінчення навесні - вже майже нульові.
