"Какая разніца...?" - Олег Шарп

С утра во всех приличных домах страны：
- И запомни, на чужом горе своего счастья не построишь!
- Да не брала я твою текилу, не брала!

А тепер серйозно та українською...
Сьогодні у деяких містах України мають відбутись марші（й зі смолоскипами також）на честь дня народження Степана Бандери.
Щороку повторюю: я не є симпатиком таких заходів, але підтримую їх хоча б заради того, щоб подивитись, як епічно димить та підгорає запорєбрік.
А наразі ще й тому, що квазіпреЗЕдент у новорічному привітанні оголосив національною ідеєю принцип "какая разніца".
Какая разніца, скільки людей загинуло за Україну, якою мовою розмовляти і з ким пити чай на кордоні.
Какая разніца, кого першим поздоровляти з Новим роком - ката Путіна чи свій народ.
Какая разница - адже по паспорту ми всі, мовляв, українці...
Ніт, нешановний - українця пізнають не по паспорту：для мене, наприклад, американець по паспорту Джон Маккейн залишається більшим українцем, аніж безштанний гравець на роялі з українським паспортом, якого тупий серіал випадково виніс у президенти.
Тому я, єврей по бабці, наразі за Бандеру - як символ спротиву не тільки зовнішнім загарбникам, але й внутрішнім адептам принципу "какая разніца". І, сподіваюсь, не я один...
Ще раз з Новим роком, шановні Українці не за паспортом, а за душею, переконаннями та біллю за долю своєї країни! Все буде добре, я знаю.

Helgi Sharp