Вважається, що перша підприємницька діяльність зʼявилась в той момент коли перші фермери почали продавати надлишки урожаю.
Тобто, вони розуміли скільки харчів їм треба щоб перезимувати зиму, скільки треба виділити щоб засіяти землю весною. І все що залишалось зверху, то можна продати або обміняти на необхідні для нього речі.
І ось ця концепція «продажу надлишків» стала базою для розвитку будь-якого бізнесу. Якщо я зміг зробити гарний спис чи лук, то чому я не можу такий самий для свої соплемінників. Чи якщо я вмію шити одяг для себе, то чому я не можу це робити для інших.
В сучасному світі ця базова ідея настільки еволюціонувала, що її навряд чи можна назвати «продажем надлишків». Тим не менш, кожен бізнес виробляє велику кількість одноманітного товару чи послуги не для власних потреб звичайно. А в розрахунку потім продати ці «надлишки» іншим людям.
І доходи від продажу цих «надлишків» використати для задоволення власних інших потреб. Тут важливий момент - інших потреб.
Виробнику авто не треба мільон автівок в гаражі. Навіть якщо вони мають певну вартість - це все одно непотрібний актив. Йому важливіше продати ці авто, щоб гроші витратити на необхідні ІНШІ речі. Саме тому він робить ці «надлишки».
І якби бізнесмен розумів, що ці «надлишки» нікому не будуть потрібні, то він би не виробляв їх в принципі.
Тому як би хто мені не доказував, що я не так зрозумів про експорт, але всі ці аргументи є хибними.
