У Верховній Раді йде закон про бюджет на наступний рік.
Стефанчук продемонстрував пріоритети влади.
Всі поправки від опозиції і не тільки, які стосувалися:
Виділення коштів на ЗСУ.
Підвищення зарплат військовим.
Збільшення захисту населення від війни та її наслідків тощо за рахунок урізання кешбеків, додаткових 2,5 мільярда на лікування прокурорів, мільярдів на забаганки Зеленського, збільшення фінансування репресивних органів та коштів на корупцію (там таких злочинних статей до пів трильйона можна нарахувати)... Стефанчук переніс на минулу ніч, а слугам і прислузі наказали розійтися додому спати.
До пів четвертої ранку два зе-покидьки Стефанчук і Корнієнко з президії насміхалися з депутатів, які в порожньому залі вже тільки для протоколу та майбутніх карних справ проти зе-влади ставили на голосування свої вимоги до бюджету.
Зате сьогодні стомлене, але задоволене рило в повному залі поставило й результативно провело правки своїх ідейних і коаліційних союзників із ОПЗЖ.
Наприклад, дві правки ОПЗЖиста Мамки. Такі дії важать більше за всі порожні запевнення про «патріотизм» Зеленського і його слуг.
Ні, вони навіть не зрадники, а просто звичайні вороги, які воюють разом із своїми прорашистськими союзниками на стороні ворога.
Нардепи відмовилися обмежити зарплати держслужбовцям до 80 тис грн: вони відхилили цю правку.
*
У Раді знову прогнувся пристосуванець зе-Потураєв.
Ще недавно він задля солідарності з відставленим Федоровим кричав, що складає мандат.
Потім йому пояснили, що то була гра для лохів. І Потураєв, як у гарному єврейському дотепі часів совка продемонстрував оте: «Шя! Уже нікто нікуда нє ідьот».
Пригадую, як у 2019-му навіть нормальні люди сприймали Потураєва за якусь більш-менш пристойну людину. Ну, доки він не почав верещати з трибуни, щоб негайно посадили Звіробій та Федину, бо вони їхнього Бубочку уbити хочуть. А потім ще вніс із пів десятка законопроєктів для нівелювання статусу державної української мови й до хрипоти захищав московських онуфріївських попів... Тож, покидьок рідкісний.
А сьогодні цей пристосуванець і проститут з вдячності за нову посаду в представництві нашої ВРУ в ПА ОБСЄ кинувся на трибуні рвати на собі сорочку, підтримуючи й демонструючи щенячу вдячність Зеленському (засвітив цим, що Банкова повністю підкорила собі парламент навіть у чисто внутрі-радівських питаннях).
Оскільки Потураєв — це класична повія, то я б навіть реагувати на цю подію не став. Бо хто б дивувався, що повії злягаються з тими, хто їм платить гроші й за відповідну суму навіть імпотента називатимуть сексуальним левом. Але випадково заглянув у коментарі під дописом про того проститута й не стримався, заскрінив. Бо досі регочу.
Потураєв навіть справжніх повій зумів поділити (поки під дописом про нього зібралася лише ота зграйка порно-ботів). Одні захоплені ним, як спорідненою душею, а інші таки обурені, але не проти також обслужити за вищим розрядом, як і всіх зе-пристосуванців. А я реально регочу — порно-боти стають фаховими політологами.
Ну, яка влада, така й політологія...
*
Критика й обурення, які посипалися на голови Зеленського та його московської мафії щодо фалоімітаторів-фламінго після публікації інтерв'ю умисно підсунутої дурочки Терех (так виглядає каналізація й відведення звинувачень на сторонні й нікчемні об'єкти), свідчать, що мордороби Банкової тупо прорахувалися. І, спробувавши спершу загасити пожежу бензином, тепер перейшли вже до справжнього напалму. Підняли по тривозі й спалили навіть тих, кого багато хто сприймали, як якихось незалежних експертів.
Я, звісно, не трачу час на моніторинг, як там полетіли виправдовувати злочинну схему ті ЛСД, які вже раніше за гроші вихваляли цю рашистську диверсійну структуру Fire Point. У мене почуття бридливості засильне для цього. Та й після того сольного виступу Терех ще щось виправдовувати, треба вже бути абсолютно кінченою повією з окружної.
Хто мене таки здивував, то це такий собі, загалом не поганий, експерт Василь Пехньо. Раніше навіть покритикорвував цю аферу, а тут зламався — мабуть здорово притисли.
А хто не здивував, то це «голубой ворішка» такий собі пустобрех Павлюченко [«Бандерівець на службі Держдепу»], який вічно прикидується якимось представником в Україні то Держдепу, то ще когось із верхівки США й несе у формі імітації правдоподібності таку пургу, що соромно читати. Мені соромно, а комусь і отака стидоба заходить.
От я не полінувався, почитав пару з тих виправдань. А таки й справді, ми з вами розворушили неймовірно важливу для Банкової й кремля клоаку.
Без цього інструмента москва навіть сподіватися на свою перемогу не могла б. А зараз таки увірували, що їм удасться.
