Член правління ПриватБанку Лариса Чернишова: до націоналізації кредити видавалися неплатоспроможним компаніям. Видані кредити не повернулися, і депозити вкладникам повертати було ні з чого. Цю дірку потрібно було закривати. Ось її держава і закрила, заплативши за це відомі всім 155 млрд гривень.
До націоналізації ПриватБанку, коли його основними бенефіціарами були Коломойський і Боголюбов, і деякий час опісля в найбільшому банку країни була відсутня система управління ризиками. З огляду на дані Мін'юсту США, яке звинуватило колишніх власників банку у відмиванні коштів, вони на свій розсуд видавали сумнівні кредити пов’язаним особам, що призвело до вже відомих наслідків — виникнення величезної діри в капіталі банку. Через це платники податків заплатили 155 млрд грн, щоб врятувати банк від краху в 2016 році, а з ним і всю фінансову систему України.
У спадок від колишніх власників банку державі дісталося понад 200 млрд грн проблемних боргів, повернення яких тепер залежить від вердикту судів у декількох закордонних юрисдикціях — Велика Британія, США, Ізраїль.
Колишні власники ПриватБанку подали сотні позовів в Україні, щоб скасувати націоналізацію і не повертати виведені з банку гроші. Іноземні інвестори називають повернення ПриватБанку Коломойському і Боголюбову одним з головних економічних і політичних ризиків для України.
Як тепер в найбільшому банку країни керують ризиками розповіла член правління ПриватБанку з ризиків Лариса Чернишова:
Як працюв банк до націоналізації?
Як «пилосос». У банку немає своїх грошей. Є гроші вкладників, які потрібно повернути. В корпоративному бізнесі, а це 83% кредитного портфеля ПриватБанку на момент націоналізації — функція ризик-менеджменту була відсутня в принципі. Бізнес будувався так, що нічого адекватно не задокументовано.
За це в підсумку заплатили українські платники податків?
Саме так. До націоналізації контрольна функція не виконувалася, відповідно видавалися кредити неплатоспроможним компаніям. Ризики повинні були сказати: дивіться, якщо ви будете й далі так працювати, то кінець кінцем буде діра в капіталі. Видані кредити не повернулися, і депозити вкладникам повертати було ні з чого. Цю дірку потрібно було закривати. Ось її держава і закрила, заплативши за це відомі всім 155 млрд гривень.
Кредити, пов’язані з колишніми власниками, це суди і тільки суди, і там ні кроку назад. Це величезна сума — понад 200 млрд грн.
