Випадків на коронавірус в Україні стає все менше. Так, зрозуміло, що офіційна статистика не відповідає реальності. Безліч людей не обстежуються та хворіють в легкій формі без звернень до лікаря. Так, зрозуміло, що в рази зменшилась кількість тестувань. Бо і люди вже менше бачать сенс в простому, для “себе” ПЛР за свої же гроші, а в амбулаторіях до цих пір є “незручності” та перешкоди для безкоштовного обстеження. З цим ніхто не сперечається.
Але госпіталізація ДІЙСНО зменшилась в рази. Це відбувається по всіх ковідних лікарнях. ХВОРИХ СТАЄ ВСЕ МЕНШЕ. Бачимо зміни, які ми самі ще не в змозі повністю зрозуміти. Думаєте, спрацював локдаун? Навряд. Хіба масові гуляння на ялинці, шумні святкування великими компаніями, відкритий громадський транспорт, магазини тощо протидіють зараженню? Невже забороною продажу шкарпеток чи мила подолали епідемію? Це смішно. Вже йде під кінець третій тиждень після новорічних свят. Інкубаційний період достатній.
Справа не в цьому. 
На думку багатьох аналітиків переломний момент вже позаду. Пам’ятаємо, що відбувалось восени. Хоча повноцінних даних у нас немає, цілком зрозуміло, що величезна маса населення вже перехворіла. Колективний імунітет стає реальністю. Бачимо вже реальний просвіт в ситуації з епідемією. Хоча прогнози ще робити зарано. Розслаблятись ніхто не збирається. Подивимось, що буде далі. Особливо цікаво буде при зміні погодних умов та значному потепленню (загальновідомо, що морози негативно впливають на циркуляцію віруса в повітрі та його розповсюдження). Далі буде. Будемо бачити... А поки буде це далі, інша проблема вже про себе не забарилась заявити. Чому така висока загальна смертність по країні? Чому ковіду все менше і менше, стаціонари розвантажуються, а такі невтішні дані по загальним смертельним випадкам? Від чого? Ковідоістерія, паніка та заміщення ковідом всіх інших захворювань дуже швидко призвели до негативних наслідків. Навіть офіційна держстатистика засвідчує, що загальна смертність в порівнянні з минулими місцями та аналогічними місяцями минулих років збільшилась. Головна причина смертельних випадків – всі ті ж серцево судинні захворювання, онкологія та пневмонії. Якась частка з цього показника відповідає за недіагностований ковід. Якась частка припадає на постковідні ускладнення (коли ПЛР вже мінус, а наслідки судинних порушень дають про себе знати).
АЛЕ ОСНОВНА ПРИЧИНА ЗБІЛЬШЕННЯ СМЕРТНОСТІ КРИЄТЬСЯ В ІНШОМУ. По-перше, під час епідемії населення втратило доступність до надання медичної допомоги. Карантинні обмеження, відмова від госпіталізацій ПЛАНОВИХ хворих, відстрочені ПЛАНОВІ операції, закриті судинні, кардіологічні відділення, зменшення кількості працюючого медичного персоналу, якого забрали на роботу з ковідом. Всі ті запущені, недоліковані, недообстежені пацієнти з серйозними, особливо серцево-судинними та онкологічними захворюваннями, втратили необхідний час та увагу. Наслідки – не вимагають себе довго чекати. По-друге, ковідоістерія та масова паніка. Залякане населення побудувало таке відношення до медичної допомоги, що “краще посидіти та перетерпіти вдома, ніж їхати в лікарню, де ще заразять!”. Таке ставлення до медичної системи призвело до дуже пізнього строку госпіталізацій. До запущених тяжких форм як по ковіду, так і по іншим хворобам. Ніколи не забуду, що було на початку епідемії, коли людей вже в критичному стані привозили, бо вони до останнього не хотіли чи не могли звернутись до лікарні по своїм хронічним проблемам. Третє, що дало такий ефект – малоефективне дистанційне лікування. Побудована стіна між лікарем та пацієнтом, відсутність нормального спілкування, огляду та постійного нагляду за літніми людьми на дільниці... Як думаєте, це буде мати позитивні наслідки? Не забуваймо про широченний обсяг самолікування, який був спровокований відсутністю єдиної зваженої інформації та загального підходу до ковіду (пригадаймо всі ті схеми лікування у соцмережах, коли “обізнані” пацієнти радили всім і кожному свою версію лікування ковіду). Неконтрольовані прийоми зайвих ліків, помножені на постійний стрес, паніку та розпач точно не додали здоров’я населенню в цілому.Все це разом, з різних боків, призвело до погіршення загальної ситуації.
Фатальна помилка, яку продовжує робити цілий світ, коли неправильно ставить акценти. КОВІД не є єдиним захворюванням. КОВІД не є головною причиною смертності. КОВІД не є самим небезпечним захворюванням. Якщо всю увагу, сили та ресурси спрямовувати на КОВІД – неодмінно погіршиться ситуація по іншим хворобам. Що зараз і спостерігається. В контексті тотального зменшення випадків на коронавірусну хворобу, дуже актуальним є припинити штучне накручування цієї теми та швидше переключатись на дійсно важливі проблеми. Ковідні госпіталі нікуди не зникають, та продовжують надавати допомогу важким хворим. Але профільні кардіологічні, онкологічні, ендокринологічні та інші відділення мають швидше повертатись до своїх повноцінних функцій. Висновок, який є все більш очевидним – КОВІД НЕБЕЗПЕЧНИЙ ДЛЯ ТИХ, У КОГО Є НЕЛІКОВАНІ, ЗАПУЩЕНІ ВАЖКІ СУПУТНІ ХВОРОБИ. Особливо, ендокринологічні та серцево-судинні. Тому лікування, догляд та профілактика цих груп ризику і є головним ключем подолання важких наслідків на майбутнє. А ПОЗА КОВІДОМ, ті ж самі групи ризику і є ГОЛОВНИМИ по структурі загальної смертності. Тому категорично не можна залишати ці групи населення без належної підтримки.
