Давно помітив, що головним показником успішності всіх українських держкомпаній є здатність отримувати прибуток. Якщо компанія отримує прибуток, то вважається, що менеджер добре справляється з роботою.
І тут ви в мене можете запатити: так а що тут не так? Хіба підприємств не має генерувати прибуток?
Звичайно, що кожне підприємство має працювати з метою отримання прибутку. Питання в іншому. Акцентування уваги на прибутку, без розуміння нюансів як він був отриманий, це найлегший спосіб обдурити людей.
І тому давайте розповім про один з найпопулярніших способів як можна збільшити прибуток без будь-яких корисних змін в самій компанії.
Думаю, багато хто чув про таке слово як «амортизація». А для тих хто не чув - поясню. Абсолютно все обладнання, техніка, машини не можуть служити вічно. Вони зношуються. Тому компанія має робити щорічні відрахування, щоб у майбутньому за рахунок накопичених грошей замінити зношені об'єкти на нові.
Головна ж особливість цих відрахувань полягає в тому, що витрати відображаються лише на папері. В той час як реальні гроші на закупівлю нової техніки чи обладнання, можуть бути витрачені лише після закінчення строку експлуатації старої техніки. І саме тому до закінчення строку експлуатації, ці щорічні відрахування можуть використовуватись як додаткове джерело грошових коштів.
Щоб було зрозуміліше, поясню на реальному приклад. Припустимо, що ви купили авто і через 5 років плануєте його замінити на новий. І тому кожного року, вам треба відкладати якусь сумму коштів, щоб через 5 років, з врахуванням продажу старого авто, ви змогли б докласти грошей і купити новий автомобіль. А ці гроші, які ви відкладаєте на майбутнє, ви может використовувати щоб закривати якісь поточні потреби. Звичайно це дуже грубе порівняння, бо здатність зберегти ці резерви залежить лише від вашої дисциплінованості, але в підприємств зовсім інша ситуація. Вони змушені це робити, бо від цього залежить рівень прибутку та сумма сплачених податків.
Скажу навіть більше. Сама ці відрахування є законним способом щоб зменшити оподатковуваний прибуток. Тобто, прибуток компанії зменшується на осі ці амортизаційні відрахування і потім платять менший податок на прибуток. А для того щоб компанії не зловживали цим інструментом для зменшення офіційних прибутків, то в податковому кодексі навіть існує таке поняття як мінімально допустимі строки амортизації.
З іншої сторони, існує також зворотній інструмент, який називається прискорена амортизація. І головною ціллю, цієї прискореної амортизації є стимулювання підприємств для нарощення виробничих потужностей. Доречі, мабуть всі чули про податок на виведений капітал? Так ось. Прискорена амортизація і цей податок майже ідентичні інструменти. На мій погляд, амортизація навіть краще.
І тут ви можете мене спитати. Стоп. Якщо за рахунок амортизації вигідно зменшувати прибуток, то чого державні підприємства його збільшують.
Тому що цей інструмент може використовувати так само і для збільшення прибутку. Все залежать від цілей, які стоять перед самим підприємством. Якщо в приватному бізнесі, головною ціллю є збільшення особистого багатства власника. То для директора в державному підприємстві головним показником ефективності є прибуток. На цю тему згадується жарт про бухгалтера. Коли його на співбесіді питають скільки буде 2+2, то хороший бухгалтер має спитати у відповідь: а скільки ви хочете? І ось це саме той випадок з анекдоту.
Бо в державних компаніях менеджмент, навпаки намагається зменшити розмір цих амортизаційних відрахувань для збільшення розміру прибутку. І щоб в подальшому рапортувати як вони героїчно зробили прибутковим підприємство, яке раніше було збитковим.
В якості прикладу візьмемо таку компанію як Укрзалізниця. В 2023 році, ця компанія отримала прибуток в розмірі 5 млрд грн. При цьому думаю, кожен з вас знає, що головною проблемою в них залишається старий парк вагонів.
І все тому, що сама компанія зменшує амортизацію за рахунок збільшення терміну експлуатації вагонів і за рахунок дешевшого капітального ремонту замість купівлі дорожчих нових вагонів.
Скажу навіть більше. Ще до повномасштабного вторгнення, замість того щоб купувати нові вагони, в Україну завозились списані на металобрухт вагони з Російської Федерації. А все тому що в них строк дозволений строк експлуатації менший ніж в Україні. І для наших менеджерів купити такий б/у вагон було дешевше, ніж купувати новий.
Тому мені смішно чути всю цю браваду реформаторів про прибутковий держсектор. Бо всі хто хоч трохи розуміє особливості економіку процесу формування прибутку, то знають, що жодного дива там нема.
