Колаборація Путіна з Кім Чен Ином — один із найбільших страхів цивілізованого світу. Йдеться не тільки й не стільки про мілітаризацію самої росії, а й про посилення КНДР як ядерної держави.
Взаємне підсилення КНДР та РФ. У чому мета та загроза колаборації двох диктатур?
18-19 червня російський диктатор відвідував Пхеньян. Цією поїздкою путін демонструє своє бажання перейти на черговий рівень залякування світу, зокрема й у питанні ядерного стримування КНДР.
Що потрібно Путіну від КНДР?
Озброєння Північної Кореї є відсталим у технологічному плані, країна оперує застарілою зброєю часів радянської епохи... але КНДР має одні з найбільших запасів боєприпасів і запчастин, які сумісні з російською зброєю. При цьому величезною перевагою є шляхи торгівлі. БК та іншу мілітарну чортівню можна безперешкодно "тягнути" залізницею або через прилеглі порти.
Снаряди, балістика, запчастини до радянської техніки та навіть РСЗВ — все це дуже потрібно Путіну, особливо на тлі ухваленої багатомільярдної допомоги США для України. Кількість тут важливіша за якість. За даними розвідки, КНДР вже відправила путіну 5 млн боєприпасів. Зараз ця підтримка, очевидно, буде легалізована і збільшена.
Чого хоче КНДР?
Кім Чен Ин розраховує на все: гроші, товари, технології, нафту та всебічну підтримку РФ, завдяки якій Пхеньян планує фінансового зміцнити свій режим. Це чергова спроба протистояти Вашингтону в міжнародних санкціях.
Основною метою Кім Чен Ина є вдосконалення систем озброєнь (серед яких підводні човни, літаки, супутники-шпигуни) та посилення ядерного потенціалу. Таким чином, КНДР стане серйозною загрозою для регіону. Московія здатна допомогти як матеріалами для ядерки, так і технологіями: бункерний анонсував ще тиждень тому, що у відповідь на озброєння України підтримає ворогів Заходу.
Зважаючи на низький рівень економіки Північної Кореї, взаємодія з РФ — потужний поштовх для розвитку.
Загроза для всього світу: Росія та Північна Корея «створюють єдиний фронт проти Заходу», і це вплине на ситуацію в Україні.
По-перше, об’єднуючи свої сили, обіцяючи захищати одне одного від воєнних загроз, путін і Кім демонструють свою готовність протистояти США. КНДР, отримуючи технології та дошліфовуючи свою ядерну та ракетну програми, створює нові загрози для Японії та Південної Кореї (союзникам США), що може в один момент дестабілізувати ситуацію в регіоні.
Спільними зусиллями тирани посилюють позицію російської окупаційної армії в Україні: чим більше озброєння в Путіна, тим більш неадекватною буде його поведінка. Диктатор хоче показати Заходу, що РФ рухається до побудови багатополярного світу.
У гру вступає «старший брат» — Китай.
Всі ці роки Китай використовував КНДР як буферну зону між Пекіном та базами США на території Південної Кореї. Зараз пасивний агресор стає активним, перебираючи на себе увагу армії США.
Одіозний тандем путіна з Кімом грає на руку китайському лідеру як ще одна можливість дистанційно виснажувати західні запаси озброєння.
Хоча зараз Китай і не планує обривати всі зв’язки з зовнішнім світом і не хоче напряму долучатися до компанії вигнанців, але його вуха в цьому тандемі очевидні. Західні медіа пишуть, що Сі Цзіньпін навіть порадив Путіну не їхати до Пхеньяна відразу після візиту в Китай, щоб не вимальовувався настільки вже очевидний звʼязок, але бункерний зробив по-своєму.
Дипломатичні сліди московитів зазвичай вказують на очікувану появу нової гарячої точки: так було в Африці, в Ізраїлі тощо. Тому тут важливо розуміти, яке завдання перед Кімом поставив бункерний: приєднатися до війни проти України? Агресія проти Південної Кореї? Чи утримання в тонусі місцевого контингенту НАТО? У кожному разі, хоч про що б вони домовилися, вони це зробили за таємної згоди Китаю.
