"Крим на абордаж. Справжні цілі Путіна та його друзів" - Віталій Портников

"Крим на абордаж. Справжні цілі Путіна та його друзів" - Віталій Портников

Усього декілька тижнів тому ми з колегами коментували продаж акцій підприємства «Масандра» в анексованому Криму дочірній структурі банку «Россия» ‒ сам банк, як відомо, належить близьким друзям президента Володимира Путіна Юрію Ковальчуку та Геннадію Тимченку. І ось нова інформація. Інший близький приятель Путіна – Аркадій Ротенберг отримав багатомільйонний контракт на технічне обслуговування залізничної частини Керченського мосту.

Коли журналіст робить свої висновки, багатьом його впевненість у фактах, які тільки «прокльовуються», може здатися перебільшеною. Ну, дійсно, чому потрібно робити далекосяжні висновки з того факту, що давні друзі Володимира Путіна отримали у своє розпорядження знамениту виноробню князя Голіцина? Можливо, це простий збіг! Можливо, це просто перемога в чесному аукціоні! Щоправда, реальних конкурентів тоді у «Російського проєкту», структури банку «Россия», не було, але в Росії ‒ не тій, яка банк, а тій, яка держава ‒ так іноді трапляється. І аж ніяк не тільки на анексованих територіях. Як правило, скрізь і давно.

Але ось уже і друг дитинства Путіна, Аркадій Ротенберг, який, до речі, чимало заробив на самому будівництві Керченського мосту, схоже, вирішив заробити ще. І, запевняю читача, це далеко не кінець. Ми, напевно, неодноразово дізнаватимемося про нові й нові факти заробітку друзів президента Путіна у Криму. Ось стільки, скільки Путін буде президентом, і стільки, скільки Крим буде анексований, вони, думаю, і зароблятимуть.

Крим для друзів Путіна, очевидно ж ‒ територія годування, на яку можна не пускати представників конкурентних кланів

Тому що Крим для Путіна ‒ це не просто якісь «скріпи», Херсонес і героїчний Севастополь. Це, впевнений, все упаковка, яка покликана приховати справжній зміст інтересу російського президента та його оточення до окупованого півострова. Крим для друзів Путіна, очевидно ж ‒ територія годування, на яку можна не пускати представників конкурентних кланів ‒ сім'ї попередника Путіна, олігархів «першого призову» «освоєння» Росії тощо. А чому? А тому що саме Путін своїми зусиллями, ризиками, готовністю поступитися репутацією й перетворився в очах цивілізованого світу на банального розкрадача ‒ «добув» для себе та свого оточення Крим. І значить, чужим на півострові робити нема що.

Так і виглядає справжня картина окупації. Господарі півострова ‒ Путін і його дружна компанія. Російське ж керівництво Криму, як на мене, ‒ персонал обслуговування нової російської «знаті». А жителі Криму виглядають кріпаками тих, які «годуються». І моряки, військові, силовики ‒ охорона інтересів «бояр», люди, які тільки думають, що захищають Росію. А насправді впевнений, вони захищають гроші Ковальчука, Тимченка, Ротенберга. І, можливо, самого Путіна ‒ адже за сенсаційним розслідуванням ми знаємо про те, як заощадження російського президента «проглядалися» у футлярі віолончелі іншого його друга дитинства, Сергія Ролдугіна (Путін все це, звісно ж, заперечує).

Це, власне, все, що потрібно знати про «приєднання» Криму. І коли Путін виступатиме з черговою промовою про «рідну гавань», то, думаю, не тільки у мене почне складатися враження, що в цій гавані верховодять пірати, які взяли Крим на абордаж...