Не люблю культ чиєїсь особистості. Коли є фани, яким важливо - що ти їсиш, як ти спиш, яке в тебе вбрання. З Зеленським - саме так. Він просто подобається їм як чоловік чи хлопчик. І ніякої ідеології за ним не стоїть, а вони, фани, і не чекають ніякої ідеології. Навіщо?
Якщо Порох стане зрадником - від нього відвернуться його прихильники. Коли став зрадником Зе - його прихильники цього й не помітили. І цей факт, цей прошарок електорату викликає огиду.
Взагалі, якщо залишатись в історії, то сама історія буде більш вагомою в такому вигляді:
"Ця людина відома та впливова, тому що зробив... Тому що започаткував... Тому що перевершив... " - У зв'язці з чимось важливим для суспільства.
І, мабуть, мало є особистостей, важливих для історії, лише тому, що щось їв, пив, спав чи стрибав. Ось тому ми з ними такі різні. Коли тобі достатньо, що твій кумир якось добре одягається чи гарно посміхається - то це примітивно. Моя сусідка одного разу про Турчинова сказала: "это тот, что ли, губастый? Терпеть его не могу!"
І не важливо, що "губастий" щось зробив, чи щось вміє - Володя Зеленський же ж більш приємний та легкий, ніж насуплений Пастор.
