Прочитав велике інтерв’ю Курта Волкера.
Це людина, яка не просто має біографію. Він не просто працював в Україні і знає її.
Він створює стосовно України бачення. Спільне бачення у адекватного західного істеблішменту. Не зараженого лівацтвом. Без тараканів стосовно дружби з Росією.
Тобто, на даний момент він формує у людей, які сьогодні приймають рішення про світову політику – бачення – чим є Україна.
Кажуть, що є авторитет влади – і є влада авторитету.
Це про Волкера. Можна не мати посад – проте бути впливовим. Своєю позицією, харизмою і лідерством. І ось що він сам говорить:
- Але бути лідером це не тільки керувати, а й приймати на себе всі ризики і робити все можливе, щоб допомагати людям, які від тебе залежать.
Хто у Зе!владі міг би таке сказати? Від слова – ніхто. Їм навіть влада потрібна лише у схемі:
влада – ресурс – піар/маніпуляція – вибори – нова влада – ресурс. І до безкінечності.
От тому Волкер і говорить мабуть ключове, своє і наболіле:
- Що мені здається дуже важливим для України, так це створення інституту лідерства, коли люди з вираженими талантами, ресурсами і можливостями отримують широкий і вільний доступ до трансформації країни, допомагають її розвитку.
Він дуже чітко бачить проблему. Однак і у нього немає відповіді – як саме це можна зробити? Якщо нарід активно голосує за тих, хто бреше і обіцяє золоті гори затурканим людям, які хочуть так як в Європі – уже завтра.
Причому зранку. Де для людей євро стандарт – це лише євроремонт і євро якість життя. Але без євро відношення до себе і політиків.
Однак, Курт Волкер дуже помітно нам симпатизує. Думаю, за Майдани.
Основний його посил оптимістичний:
- Україна, сьогодні має другий найнижчий ВВП серед країн Європи. Це божевілля. Україна має бути заможною країною. Якщо подивитися на розмір її території, сільське господарство, промисловість, природні ресурси, людський капітал і таланти — вона безумовно має бути успішною країною.
Волкер безапеляційний стосовно Росії – потрібно зробити усе, щоб для Путіна стало очевидним, що він ніколи не досягне успіху в Україні, і що ціна продовження цієї війни для Росії занадто висока.
І про вату:
- Ми не маємо втручатися у внутрішню політику, але я хочу нагадати, що головний поділ України проходить не між прихильниками Зеленського і Порошенка, а між тими, хто хоче незалежній Україні щасливого і вільного майбутнього, і тими, хто тягне її назад до Росії
Але головне, як на мене, містер Волкер сказав стосовно олігархії.
Не тільки про те, що Україна має сама зробити зусилля стосовно власної деолігархізації. Що не може бути такого, що США виконує певну роботу, яка не робиться в Україні.
А саме оце, в точку. Що корупція – це не проблема – а наслідок. А проблема – саме олігархат.
Тому єдиний вихід – це якісне антимонопольне законодавство. По аналогії з прийнятим колись у Штатах анти-трастовим законодавством, коли американських олігархів заставили продати частину компаній, щоб не були монополістами.
І така реформа має бути незворотною. Паралельно із судовою.
З усієї поваги, я лише частково задоволений прочитаним. Проблема поставлена правильно. Діагноз ясний. Що потрібно зробити – теж ясно:
- Кардинально змінити всю систему політики і влади, обмеживши надмірний вплив небагатьох і створивши умови для розвитку бізнесу і чесної конкуренції.
Але знову ж, проблема в нашій ментальності. Ми ходимо по колу, вибираючи знову ставлеників олігархату. Які говорять ці самі слова, як свої програмні – але творять зовсім протилежне.
Тому, якби мене спитав Курт Волкер, який же тоді вихід, я би сказав, що у суспільстві, яке перебуває у підлітковому стані – єдиний вихід виправляти те, що творить на дільницях виборець – виправляти усе через Майдан.
Дай Боже, щоб не кривавий.
