Перш за все - Харків. 60 км до кордону з росіянами. Місто прострілюється наскрізь. Щодня. Щоночі. Безперервно. Приїхати аж сюди з її боку, коли переважна більшість боїться навіть сирени - на мій погляд, заслуговує на повагу.
Далі:
- розібрали історію становлення "Азову". З чого виріс, до якого рівня доріс. Історія, яка покаже американцям те, з чого росія тут починала - з процесу дестабілізації України російськими й проросійськими зусиллями. Я думаю, для світу наша війна почалася раптово, принаймні мало хто цікавиться тим, а що ж було ДО. Білецький дуже якісно, у стриманій та послідовній манері професійного військового, змалював шлях втручання до нас росіян, і шлях нашого опору.
- Білецький представив Україну як доволі освічений, професійний командир. Зазвичай росіяни роблять нам репутацію нелюдів, неспроможної нації, а тут, будь-ласка:
1. Відсилка до нашої історії (козацькі часи, Ідея Нації, 300-літні традиції).
2. Нагадування про цілі москви протиставляти себе Вашингтону (дуже вдало діють особисті згадки Білецького про дитинство в совку, коли діти співали якісь глумливі пісеньки про бомбардування совком Америки).
Тобто він виглядає не як шимпанзе з гранатою, а як обізнаний в історії, політиці представник українського війська. Це плюс, помножений на тисячу.
- Лора цинічна, але професійна. Вона вдало користується нами для вплітання в інтерв'ю тез про проблеми в Америці, про бідність, мігрантів, мерів-мусульман (це про протистояння Трампа і мера Нью-Йорка, я так розумію). Але вона не зменшує наголос на нашій історії - задає питання про зменшення просування росіян в Україні, про їх щоденні втрати, що сформує бачення американців тенденцій війни. Вона підіймає питання, потрібні самому Трампу для його рейтингу - але не перетворює інтерв'ю на монолог. Все, що мали б почути американці про нас - вони почують.
Я шукала хоч якоїсь згадки про Будапештський меморандум, бо це було б доречно). Але ж поки що - про податки американців, про страх, що війна безкінечна. Вона могла б закінчитися раніше, ми це знаємо. Просто стадія усвідомлення того, що українським народом (я не про українського президента зараз, я ці внески розділяю) зроблено, а що НЕ зроблено союзниками, чи недостатньо зроблено - ця стадія не прийшла, і можливо не варто нам на неї очікувати.
"Витискаючи США зі Східної Європи, росія відновлює радянський союз... Східна Європа, очолювана США - це ринки збуту, це тогргівля і тому подібне..." - Білецький б'є по меркантильних позиціях американців, розкладаючи по поличках не тільки геополітику, але й питання економічних переваг для американців у випадку перемоги України. Пам'ятаю це правило "розповідати покупцю те, про що самому покупцю цікаво". Саме це умовного покупця й чіпляє. Коли продаєш товар (в нашому випадку шукаєш підтримку в союзника) - не варто говорити, який товар класний. Скажи покупцю, які власні потреби він закриє, "купивши" цей товар. Розумно.
