"Любителям «світлого радянського минулого»" - Павло Бондаренко

"Любителям «світлого радянського минулого»" - Павло Бондаренко

На першому фото - рік 1977. «Розвинений соціалізм». Офіційний прийом у Кремлі з нагоди річниці «Великої Жовтневої Соціалістичної Революції. Серед запрошених – вищі церковні ієрархи.

У Радянському Союзі Церкву відділено від держави. У Радянському Союзі проводиться жорстока антирелігійна політика. За хрещення дітей виключали з комсомолу; вчителів змушували на Великдень чергувати біля церков, щоб діти не святили пасок. У країні віруючих не брали на державну службу, у Збройні Сили, КДБ та МВС. У СРСР дітей з родин віруючих піддавали цькуванню, яке очолювали вчителі. Бувало, що віруючих батьків влада позбавляла батьківських прав, а дітей відправляла у дитбудинки «на перевиховання».

А Генеральний секретар ЦК КПРС «дарагой» Леонід Ілліч Брежнєв на річницю приходу до влади комуністів з батюшками бухає й жарти жартує. Більше того, як згадували люди з його оточення, сам посилав на Великдень у церкву людей свічечку від себе поставити. Про всяк випадок.

І не лише він один такий був серед комуністів від Політбюро ЦК КПРС до останнього задрипаного. Член Політбюро ЦК КПРС Микола Рижков походить з наших країв. Уже у 2000-х приїздив, дзвін місцевій церкві Московського патріархату подарував. Виявляється, він теж віруючий.  

Ось такі були комуняки - для себе одне, а для решти - інше. Дволикі ануси...

На фото ось цей, наймордатіший - патріарх Московський Пімен. За його часів Церква була цілком підпорядкована КПРС, єпископи були зобов`язані співробітничати з КДБ, а церковні ієрархи входили до вищої радянської номенклатури. За це Пімен мав три ордени Трудового Червоного Прапора та орден Дружби народів. Його дача стояла поруч з дачами членів Політбюро.

До речі, попередник Пімена, Алексій І (Симанський), давній агент НКВС-КДБ, з тих, кого називали «перевірений на агентурній або патріотичній роботі», мав чотири ордени Трудового Червоного Прапора.

А ліворуч від Пімена - його наступник, майбутній патріарх Алексій ІІ (Редігер). Він «заслужив» орден Трудового Червоного Прапора та 2 ордени Дружби народів.

Комуністи фізично знищили десятки тисяч священиків. Перетворили на стайні, овочесховища або просто зруйнували тисячі храмів; знищили мільйони ні в чому не винних людей. І що ж Московський патріархат?

Холуйствують...

А он бачите того, на кого Пімен вовком дивиться? Це головний рабин Московської хоральної синагоги Яків Фішман. До свого обрання скромно працював на заводі імені Ліхачова. Орденів від радянської влади не мав. Під владу комуністів не лягав. Справедливості заради треба сказати, що юдеїв, католиків та мусульман в СРСР старалися не чіпати, аби не мати проблем з потужними закордонними заступниками. Тому, напевне Пімен так на нього визвірився.

Нині покійний український церковний діяч Євген Заплетнюк цілком мав рацію:

«…сучасна Російська православна церква бере свій початок не з часів хрещення Володимира, а з часів Сталіна. Саме він був де-факто першоієрархом цієї організації, спочатку «відродивши» її, а потім і керуючи нею».

Вони й зараз... не змінилися. Лише керівники тепер інші. Патріарх Кирило (Гундяєв), агент КДБ «Михайлов» встиг від комуністів отримати орден Дружби народів, а вже від влади РФ - три ступені ордену «За заслуги перед отечеством», орден Олександра Невського та орден Дружби.

А все тому, що працюють на Кремль. Беззастережно. Аж до освячення зброї масового знищення. Традиція у них така. Окремий «треш» - освячення ракети PC-24 «Ярс», відомої у світі як «Син Сатани» , що викликало шок навіть у багатьох притомних росіян.


В Україні УПЦ Московського патріархату теж активно працює на Кремль. І справа не в тому, що на Донбасі батюшки освячували зброю бойовиків і навіть самі брали в руки зброю. Справа набагато серйозніша. Це по суті «п’ята колона». Політичний інструмент путінського режиму. І ті, хто в храмі Московського патріархату купує свічки, мають усвідомлювати, що таким чином фінансують «Русский мир», який убив тисячі українців.

P.S.

Викладене вище - це один з 47 "епізодів" нової книги, автором якої маю честь бути. Про радянське минуле, яке чомусь міцно призабули любителі "найсмачнішого пломбіру", ковбаси "по 2-20" та члени секти "безкоштовних квартир, які давали".