І я навіть не кажу про боротьбу з причинами, я хоча б про усвідомлення причин.
Можна безкінечно боротися з наслідками (з висипкою на тілі) але без усвідомлення причин і лікування - це тупа, марна, затратна і шкідлива діяльність.
А причини явищ одні і ті ж самі, незалежно від проявів в наслідках: чи то нагороджені орденами повій при відсутності діяльності цілих інституцій, чи то урізання зарплат військовим при одночасному птждженні мільярдів чи то навіть в аптечних новаціях.
Причин багато, але я виділю три головні:
1) відстороненість влади від війни.
Попри весь цей перманентний гнилий концерт з сольними виходами к народу гундосного актьора, вони не живуть війною. І це проявляється в усьому: починаючи від того, що як тільки в них перестали почали висихати штанішки, а за кількадесят кілометрів в Бучі катували людей, перше що вони зробили побігли заміряти рейтинги.. і закінчуючи фотканням на фоні розбитої Мрії, флешмобами з розставленими ногами після трагедій і огидними їбалами кварталіаської бикоти яка колєсіт по закордонах з несмішними балаган-шоу.
Вони зараз живуть не війною, а продовжують жити рейтингами, бажанням зберегти владу, нажертись, уповатись власною значущістю і владою.
І навіть війна і майбутня перемога існує тільки для забезпечення написаного в попередньому реченні. Перемогти не заради країни, а заради себе, рейтингів, переобрання ітд. Це головне і першочергове, а потім вже все інше.
І це вже позначається на рішеннях і на всій державі і позначатиметься ще сильніше і відчутніше.
Позначається в усьому від дрібних моментів - як то переведення Купола з місця де він був ефективний кудись далі щоб менше підривав рейтинги (вибір між рейтингами і ефективністю на війні - рейтинги), відсторонення Муженка і інших дрібнозакомплексованих дій, і закінчуючи серйозними процесами державного значення: як то підривання довіри до армії, плекання неможливих на даному етапі сподівань (ракети закінчились, Крим в грудні 2022, завершимо війну в 2023) як обернуться в розчарування і бардак, і пиздіння про контрнаступ починаючи з новорічного розїбання. Тому що пиздіння і рейтинги, зливання інформації в ефірах дорожче ніж військові операції які б дали додаткові можливості через ефект несподіванки.
Повертаючись: так от, аптечні новації - це ще один прояв того, що ці дегени живуть чим завгодно, але не війною і не проблемами людей. Інакше таке рішення навіть теоретично не змогло б народитись навіть в їхніх пустих головах.
2) безмежна влада в порівнянні з абсолютною дегенеративністю.
Бо якби навіть хоч трохи, хоч якось працювали інституції, такого (і подібного) не могло б статися, хтось інший мусив би в умовах демократії контролювати рішення. Але коли безмежна влада опиняється в руках пари дятлів, а всі решта повзають і лижуть стальні яйця, то результати очевидні. І це далеко не тільки в аптечних новаціях, в усьому.
3) і третя причина на фоні аптечних новацій дуже добре контрастує. Бо не було жодної причини для власне таких новацій. Тут навіть лобістів з бізнесу особливих нема, бо нікому не вигідно продавати менше ліків.
Єдина причина в тому, що скільки не вдягай футболки з "я українець", але ментальна балалайка з тебе завжди лізе. Бо влада використовується не для того щоб щось зробити для людей, для майбутнього, для дітей і онуків на віки, а для того, щоб в цей час, в цьому місці, показати що я тут главний і я МОГУ ТЄБЄ ЗАПРЄТІТЬ. Це така тупа демонстрація влади і покорення.
Це ментальні проблеми, характерні середньовічних середньоазійських паханатів, яке ми бачимо в усіх прекрасних проявах в сусідній доживаючій країні...і бачимо у нас. В постійному повторенні "я тут главний" і подібних рішеннях.
І поки ці три речі не будуть усвідомлені, країну буде щораз то більше сипати подібними прищами, які будуть позначатися все більш серйозними проявами для всього організму.