Одна з ключових тез радянської, а нині й російської пропаганди може бути описана словосполученням «братські народи». Мовляв, українці та московити – народи-брати, а значить нам нема чого ділити, нема за що сваритися, треба домовлятися, це політики нас розділяють, і бла-бла-бла, і бла-бла-бла. Тому люди, які знаходяться під впливом цієї пропаганди, нині вражені у саме серце. Ні, більшість не осколком і не кулею, а самим фактом війни. Як же це можливо? Ми же брати! Ми же стільки років жили разом – перемагали спільних ворогів, відбудовували країну, співали пісень! Ми же завжди жили мирно!
Але чи так це насправді? Чи й справді українці та московити жили мирно і чи є вони братніми народами?
