Справа не в тому, як я сам особисто ставлюся до питання продажу землі. А в тому, що, коли до однозначної соціології додалися вуличні акції, Зеленський швидко відмовився від ідеї, котра мала, за задумом, не лише стати головним реформаторським проривом наших «мамчиних лібертаріанців», а й суттєво поповнити державну скарбничку, стан якої викликає вже навіть не сумніви, а глибокий сум.
Є результат і від попереднього віча. Знову-таки, справа не в позбавленому всякого змісту шинкомарафоні, як реакції на протест, а в тому, що влада починає усвідомлювати необхідність комунікувати з суспільством і звірятися з його думкою. Свіже поздоровлення від Зеленського, його заклик до правоохоронців забезпечити конституційні права громадян під час вуличних акцій, декілька несподівано притомних заяв Пристайка та Мендель в останні пару днів - це очевидний сигнал нам як суспільству що наша стратегія працює.
Давайте повторимо ще раз. Єдиним прийнятним для нас способом впливу є м‘який тиск на владу - з чітким розумінням, що до нового Майдану Путін прийде у всеозброєнні і наша майбутня перемога може легко перетворитися на поразку. Тому - пильнуємо за провокаціями.
Водночас, вплив протестний рух може мати винятково у випадку, якщо нас ставатиме від акції до акції дедалі більше, а в якийсь момент стане по-справжньому багато. Просто зрозумійте: не зробимо цього зараз мирно, через деякий час доведеться платити кров‘ю. Тому, відміняйте свої вечірні плани, відривайте сідниці - і на марш. Там і побачимося.
