Про яку корову мова, зараз розповім.
Їх міста побудовані народами колишнього радянського союзу. Ремонти їм роблять таджики, фасади їм роблять українці, і так далі. Їх музеї заповнені награбованим з чужих територій, а містечка нерідко мають якусь розвиненість лише тому, що там був побудований спільно з європейцями чи американцями завод. Був. Закрився - і нема містечка.
Сьогодні вночі було боляче. Їх ракета прилетіла в наш історичний центр. Ми тільки нещодавно відреконструювали старовинні будівлі, додали їм новеньких кольорів та міцності, - і в самісінький центр, на всю цю красу прилетіла їх ракета. Так, це було дійсно боляче. Це немов ракета прилетіла би на Софіївську площу в Києві, чи акурат під стіни мавзолею в Москві.
Від тих, чиї музеї заповнені краденим, і кому ремонти роблять таджики, а фасади - українці. Мені здається, що зневага сильніше за ненависть. Зневага до тих, хто не вміє працювати сам, а тому не вміє цінувати чужу працю - це найкраще. Бо вони всього лише р@сіяни. А ми - аж Українці.
Звичайно, відбудуємо. Але цю корову ми мусимо видоїти повністю.
