Близько 70 маршів та заходів із закликами до миру пройшли в Німеччині в суботу, що є щорічною традицією на Великдень, повідомляє видання DW.
Цьогорічний девіз - "Зараз, як ніколи, разом заради миру".
Лідери коаліційного уряду в Берліні, представники партій, які тісно пов'язані з пацифістським рухом в країні, оприлюднили великодні послання, намагаючись примирити своє прагнення до миру в принципі зі своєю політикою надання зброї Україні в її оборонній війні проти Росії та збільшення витрат на оборону Німеччини і постачання зброї.
Вони також закликали демонстрантів не "плутати жертв із злочинцями" в Україні.
Згідно з попередніми даними організації Peace Cooperative Network, яка організувала марші, понад 10 000 людей вийшли на вулиці Німеччини на підтримку миру та роззброєння у суботу.
Канцлер Олаф Шольц опублікував у суботу відеозвернення, у якому сказав: "Ми всі прагнемо більш мирного світу. Про це християни моляться під час великодніх служб. Правда також полягає в тому, що мир без свободи означає гноблення, без справедливості миру немає".
"Тому ми підтримуємо Україну в боротьбі за справедливий мир — стільки, скільки це необхідно. Ми також робимо це для себе, для нашої безпеки", — сказав Шольц.
Шольц заявив, що президент Росії Володимир Путін порушив принцип, згідно з яким кордони не можна перекроювати насильством.
"Але ми можемо знову підтвердити цей принцип. Продовжуючи підтримувати Україну — рішуче й обачно", — сказала канцлер.
Нещодавні коментарі колеги Шольца від соціал-демократів Рольфа Мютценіха про прагнення "заморозити" конфлікт в Україні та спроби мирних переговорів викликали критику всередині партії, зокрема з боку двох інших членів коаліційного уряду, Зелених і Вільних демократів.
Політик Партії зелених і віцеканцлер Роберт Габек випустив відеозвернення у Страсну п’ятницю, у якому нагадав про рішення в лютому 2022 року змінити багаторічну пацифістську політику Берліна та дозволити поставки зброї в зону конфлікту.
Він сказав, що з повагою та розумінням ставиться до тих, хто може не погоджуватися з ним щодо відправлення зброї в Україну, чи то через релігійні, чи політичні переконання, але не до тих, хто "сплутав жертву зі злочинцем" і хто "бачить у путінській Росії відповідь за Німеччину".
"Ми прагнемо миру. Так. Але сумна, чесна відповідь така: не схоже, що буде швидкий і добрий кінець, навіть якщо ми бажаємо іншого", — сказав Габек.
Враховуючи агресію Росії та переведення нею своєї економіки на "воєнні рейки", він сказав: "Ми повинні пристосуватися до рівня загрози. Будь-який інший підхід був би наївним".
Габек заявив, що Німеччина та інші члени ЄС мали рацію, прагнучи збільшити витрати на оборону, тому що "ми повинні захищати себе всебічно, в тому числі і від військових атак".
Лідер опозиційної Християнсько-демократичної партії (ХДС) Фрідріх Мерц в електронному листі до своїх прихильників заявив, що демонстрації на підтримку миру не заслуговують осуду. Але, сказав він, питання полягає в тому, як забезпечити умови для тривалого миру.
"І тут лише готовність до миру не є достатньою відповіддю", — сказав Мерц. Він висловив надію, що цьогорічні учасники маршу звернуть своє послання, перш за все, до Володимира Путіна, закликаючи його негайно припинити вторгнення в Україну.
19 березня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив про новий пакет допомоги Україні у майже пів мільярда євро: "Це включає 10 тисяч боєприпасів зі складу наших Збройних сил. Його доставлення почнеться в короткий термін, фактично негайно. Крім того, ми оплачуємо вартість 180 тисяч боєприпасів чеської ініціативи".
Того ж дня Німеччина й Польща оголосили про створення коаліції з бронетехніки для допомоги Україні та нових спільних сил швидкого розгортування.
