Зміни в світі після цієї війни будуть разючі. Про міжнародні я напишу окремо - там є дуже цікаві тенденції. Як і про нове місце України в міжнародному розподілі функцій. І про те, що відновлення української інфраструктури та будівництво нової економіки стане одним із драйверів світової.
Але сьогодні хотів би звернути увагу на інше. Головним питанням, яке розділяло донедавна країну, було, фактично, ставлення до Росії, адіннародівського та совкового наративів як його модифікацій. Сьогодні такого питання, де-факто, немає. Путін вилікував українців від тяжкої хронічної хвороби малоросійства. Вкупі з куражем, відчуттям вінерства та єднання з цивілізованим світом це створює абсолютно нову політичну реальність. Водорозділ далі буде між правими й лівими, риночниками та «соціальниками», але з ментальною залежністю від «рускава міра», здається, покінчено назавжди - не залежно від мови особистого спілкування в різних регіонах (хоча й тут помітні приємні зсуви).
Ми стали нормальною європейською країною. Залишилося лише добити гадину
