Націю творить еліта.
Породжує ідею, створює ідеологію, організовує інституції, інфраструктури, держави.
Таким чином на території Русі була створена держава Русь або Княжий Київ.
Зараз поширюється назва Давня Русь.
Київської Русі не існувало взагалі. Цей термін увів в обіг ректор Київського університету Михайло Максимович, щоб якось ідентифікувати географічне положення та історичний період. Инша справа, що цим скористалася Москва, щоб приватизувати термін «Русь».
Вони й досі використовують словосполучення «Московська Русь», прив’язуючись, таким чином, до нашої історії, хоча такої назви не було ніколи..
Ще одна історична фальшивка «занепад Київської Русі».
Не було занепаду Княжого Києва, була трансформація великого масиву території Русі та прибалтійських народів, внаслідок чого постало «Велике князівство Литовське, Руське, Жемайтійське», яке після битви на Синіх Водах 1362 року простягалося від Балтійського моря до Чорного.
А на сході – до Волги.
Трохи пізніше ця держава мала вже, умовно кажучи, свою конституцію - другий «Литовський статут», прийнятий 1566 року і названий «Волинським», написано тодішньою книжкою українською мовою.
Джерела Статуту: Звичаєве право, «Руська правда», судебники й кодекси инших народів.
Треба звернути увагу на термін «звичаєве право».
Якраз це свідчить про зрілість суспільства, його високі моральні принципи й відповідальність.
Положення Статуту на території Литви й України діяли до середини ХІХ століття.
Скасовані Москвою 25 червня 1840 року. .
Трансформація суспільств, народів, держав відбувалася по всій Європі.
Динаміка державних утворень протягом історичного періоду була інтенсивною. Європа після Другої світової війни зупинила переміщення кордонів, зате дала свободу людині – термін «цивілізація» таки набув чинності.
На Московію цей термін не впливає, вона, як і протягом всього свого історичного періоду, продовжує зазіхати на чуже. .
Не зажди успішно, але тримало політичну позицію Галицько-Володимирське королівство.
У 1429 році в Луцьку відбувся З’їзд європейських монархів.
До міста прибуло понад 15 тисяч чоловік із 16 країн Європи. Навіть сам імператор Священної римської імперії Сигізмунд І.
Заготовлювались тисячі бочок вина, пива, меду, гнали до Луцька стада биків, буйволів, диких кабанів, лосів, иншої живності. Готувалося золоте та срібне столове приладдя. Понад місяць цей приїжджий люд вимагав їжі, напоїв, розваг… І мав їх достатньо.
А ремесла, торгівля з усією Європою, рукописні книжки. Їх у користуванні було десятки й десятки тисяч. (На Московії за книжки страчували).
Тож про який занепад можна говорити…
Але така фраза потрібна для того, щоб сказати, що «політичне життя перейшло на північно-східні землі», що є абсолютною брехнею….
Красти можна все, навіть історію.
А з нею право втручатися в наше життя… Нині ми відбираємо в них це право, от вони і скаженіють…
І це проблема.
Там в ненависті живуть десятки мільйонів безумців, які не здатні до самоорганізації і повністю підпорядковані шизофренічному маніякові. А той погрожує світові…
Від нас приховано чотири століття нашої буремної історії.
Битви перемоги, поразки, героїзм, зрада, руйнація, творення – а ми про це й не здогадуємось.
Скільки матеріалу для істориків, літераторів, кінематографістів. Справжній Клондайк.
Причина проста – у такий спосіб нас намагаються причепити до московського історичного міфу..
Якщо брати до уваги тенденцію шістдесятих і сімдесятих років ХХ століття, то наша історія викладалась під одним гаслом «віковічне прагнення українського народу возз’єднатися з братнім російським народом». Хоча українці ні сном, ні духом не здогадувались про існування того народу. Дізнавалися про них, коли з північно-східних земель цей народ разом з ординцями нападав на українські землі..
Це такий вступ. Надалі мова про инше.
Державу творить еліта. Українська еліта (шляхта) в середині ХVІІ століття, керуючись звичаєвим правом, Литовським статутом, творенням власних юридичних документів та – і це головне – шаблею, відновила державу українського народу під назвою Гетьманщина. (Друга назва – Військо Запорозьке).
Держава показала свою силу в битвах, дипломатії, організацією ремесел, торгівлі.
Молоду державу зрадив колаборант Іван Сірко.
Наслідок – понад три століття ворог руйнує Україну. А народ – з подачі ворога – прославляє Сіірка..
Цей же народ – теж з подачі московського люмпена – вважає українську шляхту ворожою до себе. За сімдесят років це міцно прицв’яховано в незрілих мізках. Наслідок – нація обирає собі президентом презренного люмпена… А що еліта?
Сформована у силовому полі російсько-радянської псевдо культури, еліта сприяла тому...
Люмпен не тільки соціальний статус.
Найперше – сьогодні це феномен психологічний.
Для люмена характерними є ненависть, заздрість, дріб’язковість і жадібність.
Люмпен не може пробачити ближньому його розум, статки, успішність.
Він сміється, коли слухає похабні жарти Квартал 95 , хизується знанням російської низькопробної попси і називає це культурою.
Сучасний люмпен може мати університетську освіту, соціальний статус, військове звання, бути мільйонером. Його инші характерні ознаки – нестримне бажання показувати свою мармизу у телевізорі. Найбільше він хизується, коли демонструє свою глупоту. Він якусь одну фразу буде повторювати з року в рік (Шуфрич, Бойко, Гриценко та їм подібні), не розуміючи навіть, про що говорить.
Це типовий психологічний ексгібіціонізм – виставляти на показ свою ницість. Сьогодні це демонструє масовий гадючник «слуг». Там глупота зашкалює. На 1+1 – суцільний люмпен.
Найгірше, коли вони починають говорити про «національні інтереси», розуміючи, що здають (продають) ці інтереси ворогові (Безугла, Верещук і ще ціла тічка безликих).
Вони не приховують, що дресирувальником їхнім є Коломойський.
Шельма міжнародного штибу..
Тут у мене є питання, в якому я розібратися не можу.
Українець Порошенко, будучи президентом України, забирає у єврея Коломойського гроші, які той накрав в українців. Націоналісти, у яких є претензії до євреїв, допомагають Коломойському скинути Порошенка і притягують до влади клоуна єврея, і той повертає Коломойському гроші.
Далі більше – націоналісти підтримують євреїв у цькуванні українця Порошенка...
Я тут нічого не наплутав? Якщо наплутав, то, будь ласка, виправте..
Люмпен культури не визнає, він живе в хаосі.
Незалежно від того, які гасла поширює.
Частину заманили в хаос, частина погодилася жити там добровільно. Ще частина не розуміє, що таке хаос, бо не бачила гармонії.
Наш люмпен – це переважно діти і внуки вчорашньої радянської номенклатури та гебні. Тому вони й діють сьогодні суголосно московському люмпену. І ніхто з них не задумується про долю держави. Ні, ні, іноді фрази з їхніх вуст злітають, але приховати фальш не можуть. Це вони перетворили телевізор на носія зла й ненависті.
Ми ще не усвідомили, яку травму переживаємо.
Силове поле нашої культури не просто вражене…
Воно випалене.
А політики не лише не розуміють цього, а й розуміти не хочуть..
Щодо розуміння культури два маленьких штрихи.
У Нью-Йорку режисер привів багача на оперну виставу. Мета – спонсорська допомога. Треба сказати, що багач опери не любив. Навіть слухати про неї не хотів. Але для ввічливості досидів до кінця спектаклю. Він ніяк не міг зрозуміти, чому люди влаштували такі шалені оплески.
Потім сказав: «Раз людям це подобається, то гроші треба дати».
Один український скоробагатько теж прилучився до культури. Привіз з-за кордону на виставку в галереї «шедевр» – корову в формаліні… З позолоченими ратицями… Треба ще щось казати?.
У суспільстві надто багато ненависті.
Причини для цього є, і їх чимало, але основна – душевні лінощі. Ми у своїх негараздах шукаємо винних.
Так, винні є – ми їх привели до влади, – але це не значить, що через те ми маємо гарчати на сусіда.
Нація мусить усвідомити, що не тільки Московія є нашим одвічним ворогом.
Ворогом також є її руйнівна псевдо культура, яка теж є причиною ненависті в суспільстві та яку поширює люмпен.
На щастя, він не є настільки сильним, щоб зруйнувати державу.
Нація зцілиться.
Та мусимо усвідомити найголовніше: першим цілителем має бути людська доброта, довіра ближньому, бажання допомогти. Також – вільна продуктивна праця. Дуже важливо вивчати і засвоювати високу культуру цивілізованих народів. Це, зрозуміло, завдання влади. Але суспільство мусить спонукати її до цього..
На жаль, сьогодні серед політиків, які б це розуміли і запропонували суспільству, таких не спостерігається. Або одиниці.
Є надія, що скоро українці продемонструють справжнє диво – виявиться, що серед нас дуже багато розумних. Також суспільство усвідомить, що майбутня наша еліта формується зараз в окопах, в авдиторіях, на ринках, на фермах, у бізнесі. Це будуть люди, які вже знатимуть, що таке честь і що таке чин.
