От я кілька разів коментував на різних площадках інтерв’ю путіна Карлсону.
Ну, як завжди, у ПТН одне і теж бла-бла: про адіннарод і Рюріка, наче він сам його потомок, а не у нього дідуля вепс.
І я говорив, що єдине цікаве уваги в цьому інтерв’ю, те що путін пропонує мир. Він між рядками говорить: “давайте миритися на наших умовах”.
Або перестаньте допомагати Україні і все за кілька тижнів закінчиться. Або миримося на умовах нових реальностей.
Але увесь час мені здавалося, що я ще щось помітив, але не зміг зрозуміти.
І ось зкараз дійшло.
Він мені когось нагадав. Сильно. Коли говорив, що поляки спровокували бідного Гітлера на агресію своєю непоступливістю по Гданському коридору.
А особливо коли він (кілька разів) сказав:
- так всьо просто... - і там далі по тексту.
Ось, ось воно. Це мені нагадало інтерв’ю одного коміка Гордону наприкінці 2018 року:
- так всьо просто. Дагаварімся пасєрєдінкє.
Ці два президента дуже схожі тим, що у них все просто: “увідєть мір в глазах”, “дагаваріться пасрєдінкє”. Побачити “очевидну помилку” поляків через 80 років. Ну прямо світ простих рішень.
Зняв головкома — і побєда нє за горамі.
Яку страшну нам доля розігрує історію. Ми воюємо за цивілізацію, а наш правитель (от не можу вимовити про нього — лідер) веде себе як авторитарний сусід.
І головне — так само видимо самозакоханий.
Ми з ними воюємо. Країни не схожі — а правителі між собою схожі.
