Сьогодні продовжу розповідь про місто, в якому я жила – Свердловськ (Довжанськ) Луганської області, яке вже майже 10 років перебуває в окупації.
Ну, це для нас – окупація, але для критичної більшості містян це – звільнення. Я не буду описувати наново, як у 2014-му році критична більшість мешканців Довжанська кричали «пожить по-русски, Донбасс – россия, с россией в сердце, никогда больше не будем кормить Киев» та інші лозунги, які щедро постачала народу місцева влада. Так, саме місцева влада. Тобто мер міста, депутати міськради від «партії регіонів» та комуністів. Звісно ж ці лозунги їм підказували з кремля, але ж був вибір, нести це у маси чи ігнорувати.
Я багато написала за те, як починалася війна. Вона починалася не зі зброї, не з окупації й заходу російських військ, її почали люди, які хотіли пожити під керуванням кремля, повернутися в срср, отримати від росії якісь бонуси, пільги, щось безкоштовне, будь що, аби дали.
У кожного, хто чекав на «освобождение от Украины» й чекає будь де, свої особисті мотиви. Оті політичні наративи, які завжди йдуть попереду натовпу, це мішура. Насправді, кожен з тих, хто є носієм ідей руського миру, несе у собі надію, що оце «освобождение» звільнить особисто його від якихось зобов’язань, воно принесе йому, лише йому якісь особисті преференції.
Хоча, були й певні соціальні сподівання, які об’єднували. Бо особисте люди ховали у собі, а ось політичне та соціальне, несли, як ото дідов на палиці, щоб похизуватися своєю позицією.
Люди боялися казати на загал особисті мрії. Ну, дійсно, не казати ж сусідові у очі, що ти підтримуєш руський мир, щоб нарешті здійснилося твоє бажання вбити цього сусіда та забрати його майно собі. Тому їх дії були спрямовані на здійснення особистих бажань, а для їх здійснення люди організовувалися та об’єднувалися за соціальних аспектів, використовуючи соціальні наративи.
Наприклад, «шахты заберут у олигарха ахметова и отдадут народу, мы сами будем продавать уголь и делить деньги» чи «россия вложит в наши города миллиарды и построит здесь угольную швейцарию», «россия построит здесь государство равенства и все здесь будет для простого народа», «россия наши города превратит в москву».
Що ж, пройшло майже 10 років з моменту «освобождения», 10 років, як в так званій «лнр» будують «вугільну швейцарію».
Кожен день «будівництва» я за ці роки розібрала на молекули, ви можете ці «цеглинки» знайти у архівах мого блогу на «ІС». То не буду поверталися, нагадаю лише ось, що відбулося лише за початок зими.
ОРДЛО накрили страшні епідемії, які ніхто не контролює.
Діти хворіють на кашлюк (коклюш), кір, «вітрянку», гепатит, дорослі на туберкульоз, коросту, сифіліс, звісно ж додає «перчику» «ковід», який тут вже лютує незважаючи на «лучшую в мире вакцину супутник».
Якщо смертність дорослих ще якось відслідковується, бо ж це виборці – не просто так же на росії хочуть померлих залишити у списках виборців, бо вони все одно були за путіна – то смертність дітей, це таємниця, можна лише щось відслідкувати по коментах, по найгарячіших справах, коли вже не дуже вдається замовчати.
В соцмережах ОРДЛО панує «разочарование и уныние», бо щось у будівництві «угольной швейцарии» пішло не так й побудували звичне для радянської людини гетто.
Але, як би мешканці ОРДЛО, тобто окупованих Луганської та Донецької областей, не жили при демократії, при Україні, при свободі, впевненості, з роботою, лікарями, послугами, не жили у сучасному світі, вони б не звернули увагу на те, що відбудували. Ну, було одно гетто, стало інше гетто. А так, люди пам’ятають життя до війни.
Шкодують за втраченим? Знаєте, тут знову ж особисте. Навіть, як хтось й шкодує, то не так, як ви розумієте. Здебільшого це ненависть до нас, бо ж «помешали планам путина».
Це вже звичне на Донбасі «мы не этого хотели – нас обманули» перекладання провини на когось умовного, ну, такий умовний ворог народу Донбасу, який у чомусь «обманул» бідних людей.
Вже розуміють, що це надовго та зміни будуть лише у гіршу сторону. Намагаються запевнити «хуже не будет», але ця зима показала- буде!
Що цікаво, то погіршання життя в ОРДЛО йде абсолютно синхронно з занепадом на росії. Оце «родзинка» для тих, хто хотів пожити на росії, повернутися назад у срср.
Зараз більшість російських міст замерзає буз світла, без води, без опалення, відчуває дефіцит ліків та їжі.
Теж саме відбувається в ОРДЛО. Майже місяць живе без світла, води та опалення більша частина ОРДЛО.
Оце днями в соцмережах того ж Свердловська (Довжанска) місцевий РЕМ розмістив графіки планового відключення світла, як у 90-ті. Тобто постачання світла в ОРДЛО буде виключно по часам, згідно чи не згідно якогось умовного графіку.
Це «родзинка» для тих, хто мріяв побачити, як змерзне Україна, як російські ракети розіб’ють нашу інфраструктуру та ми змерзнемо.
В не окупованих містах України є світло, газ, опалення,зв’язок, інтернет працюють усі інфраструктурні об’єкти. Навіть після обстрілів все швидко відновлюється.
Свердловськ ніхто не бомбить, там не падають ракети, але вони місяць без світла, води, тепла. А що сталося? А просто прийшла зима.
На росії мешканці міст, що замерзають, скандують «памагити», знімають якісь звернення до путіна, вірять в те, що цар прийде й наведе лад, бо ж бояри погані.
В ОРДЛО процитую без перекладу новину: «Жители Свердловска создали презентацию «Свердловск без тепла, света и воды 18 дней Мужества»».
Звісно ж, путін гарний, росія допомагає, місто мужньо бореться з чимось невідомим, бо ж ніхто не розуміє, хто винен й що робити, але мужньо готові боротися й далі.
Трошки інформації з соцмереж міста, переклала, щоб вам було зручно читати:
«У Свердловський РЕМ не виходить додзвонитися, а якщо випадково додзвонився , то хами- диспетчери відкритим текстом кажуть “ідіть нах, вашою проблемою ніхто не займатиметься».
«Прошу надати розголосу. Довжанка. сидимо 10 днів без світла та опалення. У будинках + 7, у холодильниках продукти зникли. Додзвонитися в РЕМ та адміністрацію нереально! Проводи валяються і стовпи, що впали, ніхто не прибирає. Хочеться дізнатися то в нас взагалі влада будь-яка існує в місті?».
«Без світла та води вже два тижні залишаються не лише десятки тисяч людей, а й промислові об’єкти. У Свердловську зупинено одразу п’ять шахт. Гірників, звісно, вдалося підняти на поверхню в аварійному порядку, але підтримку підприємств надати неможливо і шахти почали затоплювати. Влада спочатку заощадила на штаті ремонтних бригад, а тепер шахти топлять 12 день і ніхто нічого не може вже зробити».
«Ось і графік планових відключень електроенергії на січень 2024 року під’їхав (з 09.01.2024р. по 31.01.2024р.) на лютий та березень графіки також готують. Тепер не тільки вода за графіком йде в Свердловську, а й світло. Дожили».
«Про системи відеоспостереження та розпізнавання осіб. Росія — один із світових лідерів за темпами зростання кількості камер відеоспостереження. Наскільки реальною є ця загроза для чоловічого населення республіки? Перший цифровий концтабір продовжують робити у нашій народні республіці, невже для народу? Найбільше камер з розпізнаванням осіб встановлено у Луганську та на паспортних контрольно-пропускних пунктах з Ростовської обл. На паспортному контролі всі камери спостереження підключено до централізованої системи розпізнавання осіб. У бюджеті 2024 року закладено мільйони рублів на модернізацію та централізацію системи відеоспостереження у ЛНР. Буде створено єдину центральну платформу з розпізнаванням осіб, яка збиратиме всі записи з камер у містах та районах. Влада ЛНР готується різко збільшити фінансування системи відеостеження за городянами, яку почали будувати з початку 2023 року, за даними, система охоплює поки що 30% громадських місць та 20% житлового сектору. Чому ж на це гроші є, а на відновлення доріг, електричних мереж, комунальних мереж, мереж водопостачання, на лікарні, грошей не має? Чому в нас будують гетто, де поділася та вугільна Швейцарія, яку нам тут обіцяли?».
Що ж, висновків не буде, бо висновки в ОРДЛО не люблять, якщо вони торкаються їх помилок чи росії. Там же живуть прості люди, які «ничего не понимают в политике».
Якось бачила, як у коментарях, хтось притаманний написав, – обговорювали здорожчання цін на продукти в ОРДЛО та дефіцит яєць та м’яса – що буде ще гірше, бо ж росія без санкцій, виробництва, яке б не залежало від імпорту, то життя у «республіках» теж буде синхронно гіршати. Ой, що було. Навіть погрожували коментатору «на бутылку», «к чеченам», «на подвал», бо ж ворог народу, бо ж «россия встает с колен».
Тому, кожен залишиться при своєму. ОРДЛО буде рахувати дні без світла, ми хвилини війни. Вони будуть триматися за надію, що їх врятує путін, а ми за надію звільнити свою землю.
Олена Степова
