Вибір між Улан-Уде та Абаканом неймовірно складний.
Придворний олігарх Олег Дєріпаска розкопав давню ініціативу кремля про перенесення столиці в Красноярськ. Якщо раніше ця ідея мала радше корупційну цінність, то зараз вона покликана захистити ментальність, а подекуди й дупу великих росіян.
Намір відфутболити столицю русні десь під монгольський кордон вперше висловив 2012-го видатний оленяр Шойгу, а 2014-го навіть підтримував бункерний. Але сьогодні дискусія розгорілася з особливим завзяттям, ніби дідько підлив олії у вогонь. Цьому є декілька причин.
Безпекова. Телепортувати столицю РФ далеко за Урал сьогодні важливо з воєнної точки зору. Жити під боком у НАТО, в годинній досяжності від українських дронів, з зенітками на вежах кремля замість зірок, - кремлівському будинку престарілих геть зовсім не комфортно. Вже занадто літні вони для цього всього лайна. Чим далі за Урал переберуться усі ці небожителі, тим спокійніше себе почуватимуть.
Ментальна. Кремль взявся переформатовувати свою історію під цінності золотої орди. Через євроінтеграційні забаганки Петра І нащадки Батия та Удегея вимушені були прозиватися русичами та перебралися до Московії. Але, ж ви бачили отого Шойгу, різних там улюкаєвих та набібулліних і т.д. Ну які вони русичі? Як в анекдоті, їх постійно «рвало на родіну», тобто в рідні степи, де кози, вівці, віслюки… і, звісно, олені.
Петро Великий прорубав вікно в Європу, Володимир маленький наглухо забив його своїми комплексами, настав час повертатися до витоків. Туди, де досі збереглася монголо-татарська ДНК.
Корупційна. Свого часу Шойгу з Путіним виношували ідею будівництва 5-ти міст-мільйонників в околицях Красноярська. І в основі цього зодчества лежала прекрасна корупційна ідея: на зведенні мегаполісів можна заробити не менше, ніж на дерибані армії. Тим паче, якщо сюди телепортувати столицю, усі федеральні відомства, звести нову Рубльовку, Доларівку, Офшорівку, то навіть правнуки водія Шойгу були б мільярдерами.
Державотворницька. Це геніальна ідея заснувати столицю подалі від отієї всієї демократії, іноагентів, штучного інтелекту, ЛГБТ, глибокого проникнення інтернету та високого індексу IQ. Це з одного боку. З іншого, в разі розвалу РФ, для захисту конституційного ладу в якому-небудь Абакані чи Улан-Уде достатньо невеличкої приватної військової компанії. Бо мало хто попреться в оту тмутаракань, це ж не Москва, яку взяти - чимало охочих, починаючи від ЗСУ і завершуючи чеченцями з дагестанцями.
Важливо лише визначитися з новою столицею.
Красноярськ, який пропонує Дєріпаска, - це всеросійська кочегарка, з кіптявою, сажею та лютими морозами. Воно ніби правильно, щоби вся та нечисть до пекла звикала, але є екзотичніші варіанти.
Я би пропонував щось автохтонне, тубільне.
Ось столиця шойговської Туви - Кизил - звучить неординарно. Українською вона перекладається як «Дерен».
Можна - Улан-Уде, по-перше, співзвучно з монгольським Улан-Батором, по-друге, це - столиця Бурятії, що дуже символічно. Бойові буряти стали візиткою сучасного російського війська. Гордістю їх назвати, наразі, складно, як червоний квартал не можна назвати гордістю Амстердама… а візитівкою - сам раз.
Моя улюблена гіпотетична столиця - Абакан. Це територія Хакасії, там свого часу добряче порозважався Чінгісхан, а потім китайці з доброго дива уступили свої «ісконниє землі» русні. Уявляєте, Абакан перетворюється на столицю путінського паханату, а потім це місто анексує Сі Цзіньпін. У межах захисту мандарино-мовних.
Та найраціональніша ідея - запозичити ординську скрепу кочівної столиці. Це т.зв. нормадичний формат, коли Золота Орда пересувалася землями без визначеного місця призначення та мети. Де паХАН, там і столиця. А шо? Оте НАТО зварʼює, щодня переналаштовуючи ядерні боєголовки на нові місця дислокації бойових юрт верховного говнокомандувача.
