Такої скучної інавгурації, як нинішня у путіна — я і не згадаю.
Пєчалька у всьому:
дуже хренова погода у москві.
Далі, коли показали, як збиралися гості - мені весь час згадувався вірш Орлуші: “Пачєму у чєлавєка грусноє є5ал0?”.
От прямо про це зібрання.
І він нічого такого не сказав, щоб врізалося в пам’ять.
От хіба тавталогія: “глубокоє паніманіє наших глубокіх істарічєскіх целєй” — і показують якогось хєроя расії бурятського типажу.
От — думаю одразу — тут канєшно глубокоє паніманіє.
Вобщєм, радували тільки оператори, які давали під тєкст путіна різні типажі.
А коли він дав оцінку колективному Заходу:
-високомєріє, чванство і чувство собствєнной ісключітєльності — показали саме його скривлене, чванливе і з відчуттям винятковості іпло.
А коли путька сказав:
- Ми єдіний і вєлікій народ — на цих словах загадково посміхнулися одне одному татарка Набіуліна і кінь лавров, тивинець шойгу і чечен кадиров.
Канєшна єдіний народ — ну хто б сумнівався.
А потім показали, як він приймає парад полка почесної варти. Такий маленький, миршавий і самотній. Як опущений на зоні.
Але не жалко.
Все одно ми доживемо до великого свята — дня, коли уособлення сатани здохне.
І буде правда на землі!
