"Москвичі проти царя не виходять. Вони його бояться" - Павло Бондаренко

"Москвичі проти царя не виходять. Вони його бояться" - Павло Бондаренко

Іноді задають питання: де рф звернула не туди, адже після падіння СРСР були усі підстави для демократизації суспільства? Як так вийшло, що ті ж люди, які вийшли на захист демократії у серпні 1991 року, спокійно спостерігали як у жовтні 1993 Єльцин топче Конституцію й розстрілює з танків законно обраний парламент? Який би він не був, але законно обраний.

Відповім як я це бачу, трохи знаючись на історії. Історію знати не просто корисно, а життєво необхідно. Часто вона попереджає про майбутнє. Так ось.

Білий дім розстрілювали 3 жовтня 1993 року за наказом царя. Єльцина. А москвичі проти царя не виходять. Вони його бояться. А у Білому домі хто був? Лише бояри. Тому більшість аплодувала пострілам з танкових гармат.

Але і 18-21 серпня 1991 року росіяни, виступивши проти ГКЧП, зовсім не за демократію виходили. Вони виконували наказ свого царя та підтримували його. Тільки то був не Горбачов, а Єльцин. Не забуваймо, що саме він тоді вже був президентом РРФСР. А Горбачов фактично перетворився на царя без царства.

"Царь то не настоящий"(с)

Якби москвичі знали, що ГКЧП спланував і організував Горбачов і що він, сховавшись на Форосі, звалив усе на своїх поплічників, відрядивши у якості "смотрящего" маршала Ахромєєва, який командував військами "путчистів" - ще б не відомо, чи зібрався б народ на захист одного царя проти іншого.

Але все випало з рук Горбачова - надто складну "багатоходівочку" він затіяв. Тому й програв. А росіяни були як завжди на стороні царя сильнішого. Ото й усе. Ніякої демократії вони там не хотіли й не прагнули. І противники "путчистів" - Єльцин, Руцкой, Хасбулатов, Собчак та інші ніякої демократії не хотіли. Вони прагнули влади й відступати їм не було куди.

І вже через 6 років після розстрілу Білого дома, ті ж люди, які його захищали у 1991 році, не вийшли на вулиці змітати Єльцина після вибухів будинків у Москві, хоча усім було зрозуміло, що ті вибухи організувала влада аби дати привід для вторгнення до Чечні.

Бо тим таки спинним мозком відчували, що за вибухами стоїть новий, сильніший цар, який вже на підході. І що скоро вони або некролог прочитають, або почують "Я устал, ухожу" і на шию їм сяде молодий, енергійний "мочильщик у сортирі".

І зараз - от побачите, як тільки росіяни відчують (а вони таке спинним мозком відчувають, - дається взнаки 800-річне виховання) що з`явився новий, сильніший цар - вони із задоволенням і радістю хвв порвуть. От побачите.  

До слова, ви знаєте, чому гекачепісти на тій знаменитій прес-конференції виглядали такими розгубленими й наляканими? Чому у Янаєва так трусилися руки? Бо Горбачов їх зрадив. Планувалося, що він очолить ГКЧП. "змовники" напередодні літали до нього на Форос запрошувати до Москви, як і домовлялися, але Горбачов сказав: "Чиніть як самі знаєте, а я захворів". Ви цього не знали?

А більш детально про те, хто, коли, як і де планував ГКЧП, як і багато інших невідомих, маловідомих та забутих (товариші з кремля допомогли забути) сторінок з веселої історії СРСР - книзі, автором якою маю честь бути