І не факт, що передбачити цю ситуацію було елементарно - майже так само елементарно, як зрозуміти, що, маючи на кордоні 200- тисячне до зубів озброєне вороже військо й конкретну інформацію про напад від союзників, ти маєш готуватися до війни - не залежно, віриш ти в неї чи ні.
Ось і тут всі події були детерміновані з моменту, коли Наполеончик вирішив звільнити Залужного. Те, що справи в нас на фронті в умовах дефіциту зброї й бійців ідуть не блискуче, було відомо. Те, що після заміни Залужного й втрати кількох населених пунктів Наполеончику потрібні будуть «хороші новини», котрі обґрунтують доречність тієї відставки, також.
Ось і зʼявився план десанту бійців із морських ССО - еліти еліт нашого війська - на плацдарм, тактична цінність якого не є безсумнівною, тим паче, в співставленні з ризиками.
Втратили діамантових хлопців, найпідготовленіших бійців, сіль землі української. У операції, котра мала, здебільшого, піарне значення.
До речі, Буданов, а хто план операції злив на цей раз?
П.С. Ще раз нагадаю: ефективність Сирського на посаді ГК буде вимірюватися не так досвідом полководця, як здатність опиратися безглуздим забаганкам свого Верховного
