Тут у нас недавно бюджет прийняли.
І з ним усе не так.
А могло би бути і так. Ось, лише один приклад.
Якби у Зеленського думали про державу і людей, а не про набити кишені відкатами, то велике будівництво виглядало б по іншому.
Держава має бути розумним егоїстом.
А у нас демографічна катастрофа в країні.
Цього року на пенсію пішло понад 600 тисяч людей. А випустилися з вишів/ПТУ – менше 400-т.
Замість бездумно дорогого Великого будівництва доріг можна було б будувати квартири для молоді по програмі Молодіжного житлового кредитування – МЖК,
Мотивувати народжувати можна не через прямі виплати. Мотивувати можна через придбання житла.
Нинішня програма МЖК потребує доопрацювання, проте в цілому вона виписана добре. Основне – зрозумілий і прозорий принцип відбору учасників програми.
Фінансування просте. Молода сім'я отримує кредит на житло. Сплачує 6% перший внесок. Сплачує зайві квадрати – ті, що більші за державну норму: 21 м2 на члена сім'ї та + 20 м2 на сім'ю.
Держава сплачує відсотки, молоді люди сплачують тіло кредиту, якщо у них одна дитина. За другу дитину держава пробачає 25% кредитних зобов'язань, за третю – 50%. Мотивація народжувати більше дітей – безперечна.
Але програма не фінансується. Фінансуючи живими грішми молодих людей (за народження дітей), ми фактично часто сплачуємо за імпортні товари і вкладаємось в інші країни.
У цьому році на "скупку дітей" (так звані дитячі гроші) держава закладає майже 3 мільярди гривень.
Якщо таку ж суму закладати на програму МЖК то можна отримати:
1. Фінансування власної будівельної галузі й усіх супутніх.
2. Через зміни до програми мотивувати місцеві бюджети до співфінансування (гривню на гривню) програми;
3. Місцеві громади під такі проекти можуть виділяти на пільгових умовах землю, що, безумовно, зменшить вартість квартир.
4. Масове будівництво призведе з часом до зменшення цін на житло.
5. Вкладаючи одну й ту ж суму коштів щороку, можна збільшувати розмір фінансування, адже будуть повертатися кредити попередніх років і матимемо ефект сніжного кому.
6. Держава припинить поширювати патерналістські запити. Кошти отримає активна частина населення, здатна будувати цю країну.
7. Суттєво зменшиться відтік молоді за кордон. Якщо хтось від сімейного гнізда і поїде на заробітки, то не надовго і з метою швидшої виплати кредиту.
8. Посилиться рівень громадянської активності. Люди з доступним, але не виплаченим кредитом вимагатимуть від держави чітких правил гри.
9. Зменшиться кількість розлучень. Приклади з іпотеками доводять: сім'я з кредитом не поспішає розлучатися, бо ділити ще немає чого.
У програму обов'язково треба вносити зміни.
Провести географічно-урбаністичне зонування.
Окремо Київ і великі міста понад 100 тисяч жителів – де вести лише будівництво. Окремо – малі міста і селища міського типу, де має бути можливість купівлі житла на вторинному ринку, що дозволить об'єднаним територіальним громадам залучати молодих спеціалістів, надаючи їм кредити.
Окремо треба прописати, що квартира молодіжного кредитування має бути не менше двох кімнат. В однокімнатній квартирі швидше за все буде лише одна дитина.
Середня вартість кредиту у середньому обласному центрі – близько 600 тисяч гривень. Видаткова частина державного бюджету 1100 мільярдів гривень. Заклавши 5,5 мільярдів, тобто близько 0,5% коштів Державного бюджету та залучивши стільки ж з місцевих, Держава мала б змогу видати більше 20 тисяч кредитів уже у наступному році.
Безумовно, програма МЖК сама не змінить демографічну ситуацію. Але в купі з другим етапом пенсійної реформи, іншими ініціативами сімейного та патріотичного виховання хоча б трішки підвищить народжуваність та зменшить катастрофічні наслідки депопуляції.
У нас найбільше жінок родом із середини 80-х. У нас ще є 5-6 років, щоб створити для них умови народити по другій і третій дитині.
Суспільний запит для цього великий. Це та програма, де "за" – і мами, і бабусі. І піаритись на цьому можна любо-дорого.
Роздавати ключі від квартир у Володимира Олександровича вийшло б непогано.
Але його оточення, по ходу, хоче швидких грошей.
