Є майже невловимий на письмі нюанс між «Ну що, коли там Путін на вас нападе, ги-ги?» і «Як ти думаєш, Путін нападе?» без оцього «ги-ги».
«А» упало, «бе» пропало, а «ги-ги» відпало. Чого б, здавалося… Де і дівся комсомольський задор, і гумор якось вичах і полиняв на очах. Ви звернули увагу, яким сумним і нецікавим було вчорашнє Вовине свято? Де жарти, де стендап, де номери з перевдяганням …
Нічого не розумію; люди спеціально обрали Зеленського, щоб посміятися, але самі ж і не сміються.
І така у повітрі невпевненість витає. «Ти нічого не розумієш! Байден за нас, американці за нас, от побачиш, вони впишуться.» І сам себе ручками обіймає, ніби заспокоює, чи що.
Що сказати про перспективи населення, яке у війні з росією сподівається тільки на американців? «Нє, не впишеться, - відповідаю я, чисто з садистичним задоволенням. – Он ваш Вова на Байдена кримінальну справу відкрив. Ти що, новин не читаєш? Експертизу будуть проводити. Може і заарештують заочно. От ти б допомагав дятлам, які тебе хочуть засудити?»
«Ну от що ти рівняєш? При чому тут ?»
При тому. При всьому. І не треба мацати руками навкруги, як телятко без мами – де там ті порохоботи, чого іще не на фронті? Тут родіна в апаснасті, біжіть захищати родіну.
Що, уже і Порошенко не такий страшний, правда? Ану чесно, поклавши руку на серце, ви ж не проти, щоб він повернувся на пару рочків. Поки ще можна, порішати з вакциною, зняти карантин, розібратися з цінами на олію, повоювати, знову ж таки.
Тільки так, аби він президентом не був. Президентом хай Вова остається, він нас іще не раз насмішить. А от щоб роботу робити, щоб з тими самим американцями домовлятися, щоб все купляти і роздавати – то хай Порошенко буде. Або Яценюк. Або ця, як її, доктор Смерть. Де вона, до речі, ще в Україні?
І знаєш, може хай би краще повипускали з тюрми тих ветеранів, яких туди посадили. Бо раптом і правда путін нападе, хто тоді воюватиме?
