1.Західний світ влаштовує поточне статус-кво. Так, вони обіцяють що не залишать нас на одинці з ворогом, але й поразки Росії вони не хотять також. Доречі, перевороту в Росії вони теж не хотять. А це значить, що рівень підтримки буде достатнім щоб Україна могла оборонятись, але недостатнім щоб ми перемогли.
2.Західний світ не бачить загрози з боку Росії. Як би там російська еліта не намагалась роздувати щоки, але захід чітко бачить наступне. Поки російська економіка тужиться та пихтить щоб виграти війну, то економіки заходу майже не напружуючись і виділивши лише 0,5%ВВП стримують російську воєнну машину.
3.Захід не готується до третьої світової війни. Війна в Україні розглядається лише як регіональний конфлікт, який може мати певні геополітичні наслідки, але не настільки серйозні щоб готуватись до 3 Світової війни.
4.Китай так і не став повноцінним союзником Росії. Так, через краіни-сателіти, такі як Іран та Північна Корея, він підтримує Росію, але рівень підтримки збалансований на такому рівні щоб не викликати невдоволення та відповідну реакцію від західних країн. Доречі, китайська промисловість заробляє на обох сторонах війни, продаючи свою продукцію одночасно і тим, і іншим.Безумовно, вони грають свою гру, але ця гра набагато тонкіше та далекоглядніша ніж топорна російська.
5.Російська економіка хоч і слабка в порівняні з іншими сильними країнами, але вона суттєво сильніша ніж українська. Не тільки більша за розміром, але й більш ефективніша.
6.Українська економіка ні на міліметр не просунулась, щоб скористатись перевагами західної економіки і за рахунок кращої західної ефективності виграти у російської.
7.Лише мізерна частина української економіки працює над забезпеченням потреб воєнного часу. Так, в нас дуже зріс бюджет воєнного часу, але по-перше левова частина йде на зарплати військовим, по-друге він фінансується коштами західних країн, а по-третє значна частина цих коштів йде на імпорт. Українська економіка в цьому процесі приймає лише невелику участь
8.Українська влада живе інфантильним переконанням що лише західний світ може перемогти Росію і в той же час левову частину зусиль та часу вони витрачають на питання повоєнного відновлення. Доречі, переконаний, що коли війна закінчиться і настане питання практичного втілення всіх цих планів, то в них будуть такі самі проблеми з реалізацією як і зараз.
9.Російська влада бачить слабкість української влади та небажання заходу програшу самої Росії і це переконує їх в тому, що нас можна перемогти. Тому вони роблять ставку на час, коли зовнішня підтримка України стане меншою і ми змушені будемо піти на переговори.
І саме через ряд цих факторів ми можемо не виграти війну і рано чи пізно нас змусять підписати невигідні для нас умови миру.
P.S. Цей пост написав десь рік тому і з того часу нічого не змінилось.
