Я навмисно не писав підсумків під 24ре лютого, бо це був лише перший рік 4ї фази війни рф проти незалежної України. Імхо, перша фаза це анексія Крима, друга фаза - активні бойові дії на Донбасі 2014-2015 років, третя - позиційне протистояння 2015-2022. Четверта це вже повномасштабне вторгнення у спробі російських нацистів остаточно “вирішити українське питання”. А скільки років війни російського імперіалізму та шовінізму проти України та українців...
І ось саме 8 травня, в день вшанування жертв жахливої війни проти нацистів 20го сторіччя, я б хотів би обміркувати все, що накопичилося за 9 років війни проти нацистів 21го сторіччя. Ці висновки можно поділити на дві велики частини - про Україну та українців, про умовний Захід. Це буде лонгрід.
Перш за все хочу сказати, що не варто чекати перемоги “ось, ось”. Ні в цьому році, ні скоріш за все в наступному році перемоги не буде. Повторю те що казав весною 22го - ні геополітично, ні економічно, ні навіть військово ця війна швидко закінчитися не може. Це повинен прилетіти ну дуууже великий чорний лебідь, щоб війна закінчилась цього року. Навіть більше скажу - наразі ще немає гарантії нашої перемоги. Цей марафон надовго. Рф то дуже жирнюче чудовисько, щоб здохнути відносно швидко. Так санкції працюють, та будуть працювати, але в рф є кваліфіковані кадри, що вміють в фінанси та економіку. Сама рф це ресурсно досить незалежна держава, яка може в багатьох випадках “закільцюватися” - на їх території майже вся періодична таблиця хімічних елементів. В них достатньо чернозему та досить розвинений аграрний сектор для виробництва їжі. Вони можуть бути відносно автономні при бажанні. Так, вони втратять багато технологій, але виробляти продукцію на рівні другої половини 20го сторіччя вони можуть ще дуже довго. Так, їх простий нарід буде жити все гірше і гірше, та навіть дуже херово. Але це в самої рф це майже ВСІХ ВЛАШТОВУЄ. Справа в тому, що еліти будуть і далі гарно собі жити - це точно за анекдотом про “ні, син, це ти тепер будеш менше жрати”. Чим далі, тим більш еліти можуть посилювати контроль над всім та всіма в рф. І елтіам це подобається. А плебс в захваті, що “не жили богато не хер начинать” у протистоянні аж з цілим НАТО. А також плебс щиро вважає, що українців треба розчавити, загнобити, покарати. Все! Консенсус. Верхи дуже багато чого та ізвращонно можуть, а низи дуже бажають. Ще як бажають “затянуть пояса”, заради показати занепадаючому Заходу “кузькину мать”. Тому, доречі, і з мобіками дуже великих проблем у кремлядей не буде. Це надового, шановні. Марафон.
Головний висновок для нас зараз щодо війни - берегти, максимально берегти українців. Максимально берегти один одного. Бо ми можимо на шляху до Перемоги, просто закінчитися. Демографично. Статистика, безсердечна ти сука…
І ось з цієї точки зору в нас дуже багато проблем. Далі майже тезісно.
Багато хто досі не зробив висновки про що саме ця війна. Багато хто досі намагається серйозно обговорювати та шукати в Україні/регіонах України або в демократичному світі якийсь там “причини нападу” рф. Багато хто, навіть серед експертів, досі серйозно розповідає та дискутує про якісь наші дії/дії наших союзників або просто події які можуть “спровокувати” рф та бути “причиною для ескалації”. Українці досі з подивом зустрічають новини про чергові звірства росіян в Україні. Це все відбувається через те що навіть на 9й рік війни українці досі не розуміть з ким мають справу. Про це я окремо напишу доповідь з точки зору “російської” літератури. Спойлер - з нациським ментальним мутантом.
Але зараз дуже важливе! Шановні, отямтеся!! Головна та майже єдина причина нападу рф на Україну - це те що ми досі існуємо як незалежна держава та як окремий народ. Крапка. Для росіян не треба жодної “причини”, щоб замутити якусь нову “ескалацію” проти нас. Крапка. Я не вірю в “ядерку” з багатьох причин, але я допускаю хімічну та фосфорну зброю навіть проти мирних громадян України. Тому що вони можуть це та, головне, БАЖАЮТЬ. Тому що ми не скорилися росіянам. Саме тому, доречі, я досі за те, щоб всіх маленьких діточок поки вивозили з України - аби зберегти наше майбутнє.
Окрема страшна загроза наразі це корупція. Тобто навіть перед загрозою знищення держави корупціонери не прикрутили свої потоки. Ну може десь на перші півроку вторгнення. Але наразі ми несемося. Що в громадьскому, що силовому секторах. Жах в тому що наразі корупція вбиває в прямому сенсі. Вкрадене - це вчасно не поставленні підрозділам ліки, авто, плити, зброя, каски, дрони тощо. Це смерть зараз. Та смерть відновленню країни після Перемоги. Чому навіть в такий момент для країни крадуть? Тому що корупціонер не без підстав вважає, що він як таракан виживе в будь якому разі. Тому що корупціонер - це основа російського світу. Цегла в несущих конструкціях рф. Тому що корупціонери всі або ждуни, або готові стати на лижи. Крапка. Тому для нас корупціонер має дорівнювати колаборанту. Якщо російський корупціонер для нас найкращий союзник протягом війни, то україньский корупціонер в цей час це без жодного пафосу та перебільшення - ворог.
Щодо срачів яки принесли посіпаки росіян. Наш шляхетний нарід досі готовий сратися через наративи кремля. Скільки ж вже було показано та росказано хто і як розколював Україну, але ж ніт. Наприклад, те ж саме мовне питання - вперше цю отраву запустили в наше суспільство в 2005 році. Саме після надзвичайного об'єднання країни під час Помаранчевої Революції, кремляді почали системно працювати на розкол. Серед іншого пішли придуркуваті наративи про мовне питання (при чому для кожної групи своя отрава). Я пам’ятаю як у нас в Сумах з подивом реагували на маячню від партії регіонів щодо притиску російської мови. Якби ж я тоді знав як ця маячня (а насправді дуже професійний вкид) проросте пізніше страшної отрутою і поплавить одних до думки “в початку війни винні російськомовні”, а інших плавить до думки “в Україні російськомовних притискали”! Навіть класний мем гуляв про те, як чиновники крадуть скарби державні і “нарід” питає що вони витворяють. У відповідь чиновники кажуть з початку визначитесь якою мовою ваш запит, і серед “наріду” починається бійка, під час якої чиновники звалюють з награбованим. Дуже потужна ілюстрація, але мало хто зрозумів. І ось 9 років війни, а люди досі не зробили жодних висновків. Скажу зараз - вас досі напарюють, українці. Напарюють російські політтехнологи. І ви самі на 9 му році війни даєте себе напарювати, в тому числі російським агентам які повдягали вишиванки багато років тому. І це тільки один із моментів.
І ось тут бажаю згадати про саме тих покидьків, які заражали російським світом території незалежної України. Про все це шобло умовної “партії регіонів”. Ми прогавили необхідну люстрацію в 2005му році. Ми прогавили адекватну та логічну люстрацію в 2014му році. І ми продовбуємо люстрацію від російських посіпак в керуванні держави навіть зараз. Зараз, коли це вже питання виживання! В нас навіть нема притомної дискусії щодо люстрації та як і коли ми будемо її робити. А жах в тому - якщо не буде люстрації, то ми точно програємо країну після Перемоги. Ми точно підемо на новий цикл до наступної війни. Про люстрацію буде ще окрема розмова.
Ще одна загроза Україні, а також відновленню потужної країни після перемоги - це кугути. Бо кугути висновків щодо відповідальності за себе та державу не зробили та не зроблять навіть зараз. Бо вони все ще можуть “наобирати” нам поворознюків, арестовічей та подібних. І це не менш катастрофічно для країни ніж корупція та ворожі агенти. На мій погляд, довбойграй та/або кугут на посаді в ЗСУ або в якомусь міністерстві/комітеті ВР, то інколи страшніше навіть за корупціонера або навіть російського агента. Чому? Бо коррупционера або агента принаймні є шанс спіймати та відправивши в сізо зняти з посади. А от довбограя так просто з посади державної не скинеш. На жаль…
Тож підсумуємо щодо України на 9 му році війни:
1. Перемога ще не гарантована.
2. Досі серед народу немає розуміння причин нападу та з ким маємо справу.
3. Корупція в Україні - це ворог на рівні колаборантів та російських агентів.
4. Досі працюють наративи кремля по розколу суспільства. Все ще немає резистенції проти російьских іпсо.
5. Немає розуміння як провести чи буде взагалі люстрація.
Загроза кугутизму.
Тепер декілька тезисів щод демократичного світу.
Перший висновок, який лежить на поверхні - на умовному Заході наразі глибока криза цінностей та ментальності взагалі та окремо криза бажання боротися за дійсні демократичні права та свободи людей. Перед вторгненням в Україну в Європі було опитування який процент громадян в кожної країні готових сражатися за свою батьківщину в разі нападу. Статистика центральної та західної Європи була жахливою. Але це насправді було не про безпеку батьківщини. Це насправді про інфантильність громадян “золотого мільярду”. Про те що на словах вони за “західні цінності”, за демократію, але на практиці… На практиці вони б бажали звалити подалі, якщо за права та свободи треба дійсно боротися та/або дійсно втрачати. Саме цей шпагат “ми за демократію, але так щоб наш комфорт не порушувався” диктує дуже хибну поведінку та наративи і західних громадян, і їх еліт всі ці роки. Саме з цих причин всі ці коливання та марна трата такого цінного часу.
Окремої уваги заслуговує тема корупції в елітах стран лідерів демократичного світу. Корупція великого масштабу, при цьому серед всіх еліт - політичних, інтелектуальних, культурних та медійних. Особливо серед лідерів Європи - Франції та Німеччини. Корупція, яка привела до страшних помилок, яка привела до того, що саме Европа “вскормила” та дала час окріпнути новому вже російському нацистскому режиму. При цьому західні еліти досі не бажають визнати ні свої помилки (за рідким виключенням), ні свою відповідальність за можливість цієї війни.
Та останне. Навіть зараз, після таких жертв українців, коли вже остаточно зрозуміло що це геноцид нашого народу, західні еліти все ще граються в “не все так однозначно”. Вони ще закривають очі на те, що перед ними повстала проблема нацизму та протистояння табору диктатур. Вони все ще не розуміють, що в погоні за економічними інтересами вони поклали великий гешефт на тезіс “ніколи знову”. Бо заплющили очи на те як росте новий рейх де тхне російським духом та “культурою”. Західні еліти все ще граються в пошук “гарних росіян”, все ще вірять в те що путін окремо, а російський нарід то начебто “жертва режиму”. Тому будуть ще помилки. Раз за разом.
Підсумуємо щодо демократичного світу на 9му році цієї війни:
1. Ментально-ціннісна криза Заходу.
2. Небажання брати відповідальність за свої помилки та корупцію.
3. Нерозуміння що таке “російський світ” та російське суспільство.
Дивлячись на вищесказане бажаю для всіх нас поставити питання - а дійсно НІКОЛИ ЗНОВУ??? А що ми зробимо чи маємо зробити, щоб ці слова не були знущанням над жертвами тої війни та цієї? Що потрібно, щоб наступного разу навіжені вже не несли загрози?
