Новий офіційний фіксований валютний курс тепер 36,6. Як нам всім і бажали під час пандемії.
Чому Нацбанк пішов на цей крок? Бо в нього, насправді, не залишилось вибору. Тримати курс на зафіксованому на початку війни рівні вже не було змоги. Резерви занадто швидко витрачалися на підтримання цієї валютної стабільності. А різниця між офіційним курсом і курсом чорного ринку досягла 25%, боляче відображаючись на експортерах та деяких ФОПах, особливо з IT-сектору.
Чому резерви швидко закінчувались? Великий дефіцит бюджету, це перше питання. Зараз, до речі, за рахунок девальвації західна допомога у гривнях буде більшою, що має зменшити тиск на бюджет. Цей дефіцит бюджету в тому числі фінансувався за разхунок друкарського верстата. В умовах обмеженого попиту з боку населення (бо грошей немає через війну) воно не впливало напряму на інфляцію, проте значна частина цих коштів йшла на валютний ринок, вимиваючи резерви НБУ.
Друге – торгівельний дефіцит. Експорт обмежений у своєму зростанні через заблоковані порти, у той час як імпорт дуже різко зростав. А низький курс робив імпорт конкурентним. Зараз різке збільшення курсу має вплинути на імпорт, обмеживши його і це має допомогти валютній стабільності. У той же час експортери отримують стимул заводити гроші в країну, продавати тут більшу частину валютної виручки.
Ну і третя історія – схеми. Умовний «картковий туризм» і інше. Тому не випадково Нацбанк переставивши курс також задіяв ряд механізмів, які мають обмежити ці схеми. Вони окремо перелічені у рішенні регулятора:
• громадяни як і раніше матимуть змогу знімати з гривневих платіжних карток за кордоном 50 тис. грн (в еквіваленті) на місяць. Водночас ліміт на зняття готівкової валюти з гривневих платіжних карток за кордоном змінено зі щомісячного на щотижневий: 12,5 тис. грн (в еквіваленті) на сім календарних днів;
• зменшено щомісячний ліміт на P2P перекази громадян за кордон із гривневих платіжних карток українських банків зі 100 тис. грн (в еквіваленті) до 30 тис. грн (в еквіваленті);
• установлено щомісячний ліміт на розрахунки за кордоном із використанням гривневих платіжних карток у розмірі 100 тис. грн (в еквіваленті) з усіх рахунків клієнта в банку, відкритих у національній валюті. Це обмеження не відчує переважна більшість громадян, які перебувають закордоном;
Ще одна проблема – це значне укріплення долару у світі відносно інших валют. На тлі зафіксованого курсу долара офіційний курс гривні укріплювався відносно валют наших основних торгівельних партнерів, наприклад, Польші. Що не дуже логічно у поточних умовах.
Який негатив від цього рішення НБУ? Інфляція. Хоч більшість імпортерів подумку і орієнтувались на ринковий, кешевий, курс, проте все ж таки продукція заводилась в країну по курсу 29,5. Наприклад – бензин. Зараз він має здорожчати. Що буде мати ефект на всі ціни. Але питання у тому, що Набцнак діє в ситуації, коли у вас немає доброго рішення. Є лише погане і дуже погане. І так буде до кінця війни.
Ключовен питання зараз – це очікування. Головне завдання всіх гілок влади так скоординувати свої зусилля, щоб у ринкових гравців не з’явилося очікувань, що Нацбанк, переставивши курс один раз, буде так робити ще раз і ще раз. Якщо раптом в це повірять, то курс буде відчувати постійні спекулятивні атаки.
Чому курс заморожений, а не відпущений? Відповідь одна – війна. Занадто багато невизначеннності і занадто тонка психологічна ситуація щоб відпускати курс у вільне плавання.
