Західні медіа публікують інформацію щодо можливості вигнання російських дипломатів відразу 20 країнами Європейського союзу та Сполученими Штатами. Ці заходи почнуть здійснюватися відразу після відкликання з Москви посла Євросоюзу Маркуса Едерера і стануть демонстрацією несприйняття цивілізованим світом дій Росії, яка вдалася до справжньої хімічної атаки у британському Солсбері.
Можуть сказати, що це навряд чи налякає російського президента Володимира Путіна та представників його оточення. Кремль перейшов майже всі «червоні лінії» у стосунках із Заходом і зараз зайнятий іншим – порушує «червоні лінії» у стосунках із власним народом. Реакція російських можновладців на ситуацію у підмосковному Волоколамську продемонструвала: вони готові ставитися до співгромадян з такою ж зневагою, як і до навколишнього світу. А до себе вимагають поваги. Тому колективне вигнання дипломатів – насправді, кадрових працівників ФСБ та російської Служби зовнішньої розвідки Росії – не може бути приємним жестом для Путіна. Бо воно підкреслить ізоляцію Росії і ця ізоляція стане символічним початком його нового царювання. Отруєний Волоколамськ, отруєний Скрипаль, вигнані дипломати – що може бути більш промовистим?
Росію потрібно було ізолювати відразу після окупації нею Криму
Але я думаю і про інше – про те, що така ж західна солідарність могла б бути проявлена після захоплення Росією Криму. Не просто санкції, не просто телефонні дзвінки лідерів країн Путіну – а колективна демонстрація солідарності. Відкликання послів, вигнання дипломатів – промовиста демонстрація того, що західний світ єдиний у своєму несприйнятті російської агресії. Виявляється, можна ж досягти такої спільної волі – та й без великих проблем. І навіть тоді, коли мова йде про країну, яка збирається залишати Європейський союз, а не декларує, як Україна, своє бажання приєднатися до нього. Росію потрібно було ізолювати вже тоді!
Але тоді на Заході не бажали розуміти, що Путін напав не на Україну, а на весь цивілізований світ. І що справа не в Кримі й не в бажанні «повернути» собі територію, що була оголошена «сакральною» – а в готовності кинути виклик Сполученим Штатам і Європейському союзу. У бажанні довести своє право на порушення правил. На війну, вбивства, терористичні акти на чужій території.
Захід розплачується за помилку, а Україні загрожують популісти
Захід сьогодні сповна розплачується за цю жахливу помилку, за це зволікання, за це небажання побачити Україну частиною цивілізованого світу, яка зазнала нападу ворога. І Україна за це розплачується також – війною і окупацією, що продовжується, бідністю й смертями, розчаруванням, можливістю реваншу популістських проросійських сил, які вже готуються повернути Україну у сферу кремлівського впливу.
Цивілізований світ дуже пізно і з великим небажанням – та й то не до кінця – усвідомив і рівень загрози, і силу виклику, перед яким він опинився. Тепер ми можемо наочно переконатися, як варвари у далекому минулому перемагали гуманістичні цивілізації й світ занурювався у пітьму. Підручники історії для цього більше не є потрібними.
