Наполі вперше за 33 роки виграв чемпіонат Італії. Чому це легендарно і не суто про футбол

Наполі вперше за 33 роки виграв чемпіонат Італії. Чому це легендарно і не суто про футбол

Головна інтрига в італійській Серії А вмерла. За п'ять турів до кінця чемпіонату, відірвавшись від найближчого суперника римського "Лаціо" на 16 очок після нічиєї з "Удінезе", "Наполі" достроково став чемпіоном Італії з футболу.

Востаннє такий успіх неаполітанський клуб мав аж 33 роки тому. Тоді до перемоги його привів легендарний аргентинець Дієго Марадона, якого після тріумфу назвали "Королем Неаполя".

Сенсаційна подія в італійському футболі закінчилася народними гуляннями і фанатським божевіллям у Неаполі. Місто перетворилося на одну велику вечірку. Феєрверки без зупинки запускалися в небо, фани палили фаєри, викрикували прізвища кумирів, перекривали вулиці та всю ніч співали.

"Я плакав. Це історичний момент для Неаполя", - каже 13-річний Едоардо Наппа, що належить до нового покоління, надто молодого, щоб пам'ятати дні слави Дієго Марадони, який колись блискуче виступав за "Наполі".

"Мати можливість відчути це, пережити це вперше самому… це магічно", - ділиться враженнями хлопець.

До святкувань долучились не лише місцеві. Щоб насолодитись атмосферою, до Неаполя з'їхалися фанати з усієї Італії та інших країн, зокрема, Франції, Іспанії та Британії.

Неаполь живе й дихає футболом.

Колір "Наполі" - синій. Тисячі людей юрмилися перед "стадіоном Марадони", розмахуючи прапорами. У четвер увечері синім став увесь Неаполь.

"Таке відчуття, що світ зупинився", — каже Амелія Буфі, студентка університету, яка приїхала з Рима, щоб відсвяткувати.

"Ця вечірка триватиме щонайменше місяць. Вона триватиме все літо. Це неймовірне відчуття: неаполітанці вкладають любов у все, що вони роблять, у тому числі у футбол".

Перемога, на яку чекали 33 роки

Востаннє "Наполі" вигравав Серію А 1990 року, коли ще Марадона був капітаном.

Вплив Аргентини й Марадони досі відчувається в місті. Його портрети усюди - на вікнах барів, машинах та рекламних щитах.

Гігантська фреска із зображенням легендарного футболіста височіє над храмом, який неаполітанці спорудили на його честь.

Цього тижня багато хто збирався навколо цієї святині, щоб покласти квіти та запалити свічки. У деяких на очах були сльози.

Для неаполітанців футбол - релігія.

"Він виходить навіть за межі релігії, - каже Буфі. - Те, що ми робимо тут, схоже на обряд. Ми молимося Дієго Марадоні, ніби він святий. Це безумство, але мені це подобається".

Марадона, який помер у 2020 році, дав неаполітанцям почуття приналежності до величі.

"Це була людина, що мала безліч пороків, але водночас - поетична і велична в тому, що в неї виходило найкраще", — каже експертка з європейського футболу Міна Рзукі.

"І це знаходить гарячий відгук у неаполітанців".

Криза і банкрутство

Після того, як Марадона приніс "Наполі" другий титул, команда не змогла закріпити успіх. Почалися фінансові проблеми, потім банкрутство і переведення в Серію С - нижчу лігу професійних дивізіонів.

Переламний момент настав у 2004 році, коли клуб купив кінопродюсер Ауреліо де Лаурентіс.

"Він створив команду, за якою приємно спостерігати", — каже Рзукі.

"Він знав, що може покластися на безумовну любов міста, на віддану фанатську базу. Тож під його керівництвом "Наполі" виріс". І все ж таки "Наполі" не одразу зміг повторити успіх 1990 року і виграти титул.

"Важко грати в місті, що живе футболом настільки, що це неможливо уявити … іноді це занадто", — каже Рзукі.

Помста аутсайдерів

Перемога "Наполі" насправді виходить за межі футболу. Це символ боротьби з нерівностю між багатою північчю Італії та біднішим півднем.

"Молоді неаполітанці часто змушені їхати до північної Італії в пошуках роботи й кращого життя", - каже журналіст Napoli Today Франко Романо.

"І тому для них перемога є своєрідною соціальною помстою".

"Виграти чемпіонат десь на південь від Риму - це все одно, що виграти десять трофеїв у Мілані чи Турині", - каже інший уболівальник, Енріко.

Неаполітанці все ще терплять ворожі глузування від своїх північних суперників щодо злочинності, бідності й навіть спалахів холери.

"Якщо ви народилися в Неаполі, футбол - це частина вашої крові, - каже Гаетано, одягнений з голови до ніг у футбольну форму. - Наша кров - синя [колір "Наполі" - Ред. ], а не червона".

Він - один з тисяч неаполітанців, що переїхали до Мілана в пошуках роботи. І нині в Неаполі з усією родиною переживає момент тріумфу. Він хоче поділитися з усіма своєю пристрастю до футболу.

"Це те, що йде від серця. Я чекав цієї перемоги 33 роки. Я сповнений емоцій, пристрасті, віри… словами неможливо пояснити те, що я відчуваю".

"Усюди була бідність"

За кілька років до перемоги в чемпіонаті з Марадоною Неаполь постраждав від землетрусу.

"Тоді місто відчувало труднощі. Усюди була бідність", — каже Массімо Романо.

"Перемога з Марадоною стала для "Неаполя" відродженням після труднощів".

Але зараз все інакше.

"У Неаполя, як і раніше, багато проблем, але воно стало європейським містом з великою кількістю туристів, яке добре знають за межами Італії", — додає Романо.

Тож для міста, яке так віддано своїй футбольній команді, цей день залишиться в пам'яті на довгі роки.

Софія Беттіца