Нарешті послухав виступ Зеленського в ВР. Молодець, показав їм всім, як треба, а не то, шо ті, які були раніше. Раніше то було зовсім не те, а тепер все зовсім по іншому, по правильному. Раніше було не патріотично, зараз патріотично. Короче, ми дуже круті, а всі інші так собі, але ми їм допоможемо, всім, бо без нас вони ніхто, а ми О-ГО-ГО! Давайте нам тільки зброю і гроші і ми УХ! (це коротко про перші 15 хвилин виступу).
В цілому, протягом всього виступу, мене не покидало враження, що до 24 лютого у нас був президентом, хтось інший, скоріш за все Порошенко, а Зеленський, як лідер опозиції, постійно наголошував на те, що треба готуватися до війни. Але Порошенко не хотів його чути, бо в нього на думці то шашлики були, то «росіяне теж люди, вони не нападуть». І ось, 24 лютого настало, Порошенко втік, і Зеленський, як небайдужа людина, взяв на себе весь той тягар відповідальності, який кинув Порошенко, коли втікав.
Зрозуміло, що Порошенко потім повернувся, і своєю благодійною діяльністю намагається якось загладити вину за розмінований Чонгар, за зданий Херсон, за Бучу, Ірпінь, за інші міста, за згорнуті військові програми, багато за що, що він наробив до 24 лютого.
А Зеленський молодець! Йому 41 раз аплодували. Можна було би і більше, але це не останній виступ, ще буде.
Багато було сказано про єдність. Це правильно, це дуже правильно. Бо зовсім неправильно, коли депутати від «слуги народу» намагаються відкрити в Херсоні хлібопекарню, щоб нагадувати людей хлібом, а представники «Європейської солідарності» блокують цей процес. Це неправильно!
Не забув сказати і про нові виклики у боротьбі на дипломатичній ниві. Ну тут-то ми зміцнили свої позиції останніми днями, як мінімум в Болгарському напрямку.
Загалом, все буде добре, навіть прекрасно, а не так, як раніше!
Так як раніше, вже не буде!
