Нас-порохоботів провокують на конфлікти. Нас постійно намагаються витягти на агресивні висловлювання (аби потім розтиражувати по всій країні) та на не менш агресивні дії. Не гребуть нічим. Нам погрожують розправами. Нас обіцяють вішати. Нас оббріхують і принижують.
Нічого дивного. Це називається політична боротьба без правил і меж. Влада поставила собі за мету розчавити «Європейську Солідарність» з дуже простої причини. Наразі ЄвроСолідарність – єдина опозиційна політична сила, яку владі не вдалося приборкати. ЄвроСолідарність – це мільйони прихильників. ЄвроСолідарність – це фронтовики та волонтери. ЄвроСолідарність – це ветеранська організація «Брати по зброї», яка зараз вся воює. ЄвроСолідарність це допомога цивільним, постраждалим вій війни. Це міжнародна підтримка. Це союзні медіа, в т ч три телеканали.
«ЄвроСолідарність» - це останній бастіон на шляху влади до встановлення лайт-авторитаризму, який обов'язково згодом перетвориться в авторитаризм-хард (як ц Росії). Власне, саме тому ЄвроСолідарність не бояться покусувати всілякі громадські активісти і антикорупціонери. Всі вони чудово розуміють – не має влада ресурсів аби роздавити ЄвроСолідарність. Розуміє це і сама влада. Тому наразі влада застосовує різномаїття засобів з єдиною метою – підірвати підтримку ЄвроСолідарності. Жахливий сон влади – коли за ЄвроСолідарність почнуть голосувати маси громадян не через любов до Порошенка, а тому що ЄвроСолідарність – опозиція. Опір зеленій владі.
Ні, я знаю солодкі байки з мономарафону, про неймовірний рейтинг Зеленського. Неймовірний рейтинг Зеленському малювали і тоді, коли Петра Порошенка перед вторгненням намагалися не пустити в Україну, і коли колона прихильників Порошенка пройшлася центром Києва від Печерського суду до Банкової. Я пам’ятаю в якій істериці билися тоді шанувальники ЗЕ.
Влада застосовує різні способи зробити нас непривабливими в очах громадян. Один з них – нас провокують на конфлікти. На гострі висловлювання. На прояви агресії. На погрози з нашого боку. І не тільки.
Так от купуватися на все це нам категорично не можна. З багатьох причини.
Наприклад, навколо нас чимало організацій, які за певних обставин можуть стати для нас союзниками. Або хоча б нейтральними. Для цього з такими організаціями треба буде вести довгі переговори. Владі конче треба, аби такі переговори навіть не починалися. Аби ми з усіма були в перманентному конфлікті. Аби ЄвроСолідарність сприймалася як натовп неадекватів, які ворогують з усіма.
Просто зверніть увагу на які організації нас регулярно нацьковують різні ТГ-канали, що вдають з себе «нереально своїх». А ще згадайте про «ботоферми Порошенка» та про загадкові сервери в Києві, які ніяк не можуть знайти.
Не можна купуватися на провокації влади. Треба чітко пам’ятати, що ми робимо і для чого ми це робимо. Життя не завершується завтра. Війна закінчиться. Влада в повний зріст стикнеться з безробіттям, зменшенням західної допомоги, потребою відновлювати зруйновану інфраструктуру. І ще з громадянами, які в повний голос запитають, а хто винний в тому що сталися Буча, Охтирка, Маріуполь? З громадянами, які втратили майно, рідних, здоров’я. Подивимося де буде рейтинг цієї влади тоді.
Нас провокують на агресію – а ми не маємо права купуватися. Так, це дуже важко. Так, саме зараз всі втомлені, виснажені, озлоблені. Всі хочуть простих рішень. А простих рішень не буде. Просте рішення – піти з політики, ми собі цього дозволити не можемо, бо ідеться про Україну за яку ми боролися і воювали.
Тому, не купуйтеся на провокації влади. Якщо черговий вкид викликає у вас злість і бажання помсти, майте на увазі – владі треба як раз це. Новини штибу «порохоботи розправилися з опонентом», аби силами мономарафону така новина лунала з кожної праски. І ще. І ще.
Але ми їм такого не подаруємо. Образи – доля слабких. А ми сильні.
Зрештою, ми ще не перемогли у війні. Ми не мусимо злитися одне на одного. Ми маємо на кого спрямувати свій гнів.
