"Навіщо це свідоме обезличування, щоб що?" - Тамара Горіха Зерня

"Навіщо це свідоме обезличування, щоб що?" - Тамара Горіха Зерня

Консул Ізраїлю в Україні на своїй фб сторінці українською мовою розповідає про героїв цієї війни. Про звичайних людей, які відбивалися від терористів, про тих хто загинув у власному домі зі зброєю в руках, але не пропустив їх далі, у сховище, де були діти.

З фото, з людськими і зворушливими деталями.

Ми зараз не просто спостерігаємо. Ми бачимо іншу країну у дуже подібній до нашої ситуації. Уже провели безліч паралелей між Україною та Ізраїлем, у тому числі щодо готовності до нападу і дій влади безпосередньо після атаки.

І ми, і світ можемо порівняти швидкість реакції, принципи роботи. Про уряд національної єдності в Ізраїлі та відсутність такого в Україні не написав тільки ледачий.

І от тепер бачимо ініормаційну політику.

У нас Зеленський персонально і Офіс президента дуже ревниві у плані інформаційних приводів і потоків. Вони чудово розуміють значення подачі, і це з ними зрештою зіграло злий жарт. І з нами усіма.

Вони пильно стежили за тим, щоб інформаційні "вершки" дісталися президенту. Зеленський так хотів повідомляти першим, а ще краще - єдиним, що справа доходила до звільнення прес-офіцера, який необачно постив якусь новину з фронту раніше за Єрмака.

А система що? Система вловлює фобії свого очільника і підлаштовується. Щоденні звернення та стріми з потягів по суті замінили собою те, що мала б робити армія чиновників та спікерів. Для того, щоб максимально підсвітити голос Зеленського, заткнули всіх інших.

Ось тому наші посольства і консульства на своїх сторінках роблять перепости з президентського сайту - у кращому випадку. А чиновник, який раптом наважиться написати щось яскраве і небанальне про когось іншого, ризикує отримати догану. І це теж у кращому випадку.

Перший-ліпший приклад комунікації нашої влади.

Та напишіть кілька слів про людину, хто вона, ким була, як жила? Як її звали, покажіть фото.

Навіщо це свідоме обезличування, щоб що?

Чому прізвище чиновника у двох абзацах згадане аж двічі, а про загиблих (поранених) ми знаємо тільки стать і вік. Дві жінки і один чоловік не удостоїлися елементарної поваги і натяку на індивідуальну пам'ять.

Пс. Побачила, що вони не загиблі, поранені. Це значить, що око замилилося на такі повідомлення. В них міняють вік, стать і слово "загинув", "поранений".