Доки послідовники одіозного керівника адміністрації Кучми, двічі віцепрем'єра в урядах Януковича й очільника міносвіти кабміну Азарова наполегливо робитимуть з молодих українців "кухарчиних дітей"?
Вираз звісно з "вєлікой русской історіі", - так прозвали спеціальний циркуляр 1887 року, що обмежував право на освіту для дітей "кучерів, лакеїв, кухарів, прачок, дрібних крамарів і схожих людей". Але таким же зворотом прозвали й закон, ухвалений Верховною Радою 2010 року з подачі Дмитра Табачника, яким було перекреслено 10-літні результати запровадження в Україні 12-річної середньої освіти. Тоді Табачник відрізав критику у стилі "сам дурень": "Тих, хто каже, що цей закон було ухвалено для "кухарчиних дітей", я відсилаю до "кухарчиної освіти".
Хоча заради справедливості він мав би запропонувати опонентам почитати свої велетенські псевдонаукові та українофобні опуси на сторінках газети "2000" та інших видань. Після Помаранчевої революції Табачник особливо знущався з усього українського: "Після Майдану ключові позиції у державному керівництві посіла "скунсова порода", яка прикриває зневіру манією "національної" церкви, інтелектуальне зубожіння — "думанням по-українськи", культурну вторинність — знищенням традиційної українсько-руської культури". Фанатичне антигаличанство Табачника дало тоді підстави письменникові Василю Шкляру для такого висновку: "Ксенофобія в Україні культивується владою на державному рівні". У колах книговидавців "Діму Табачника" відверто називали нацистом.
А до чого тут сучасне міністерство освіти та науки, очолюване Сергієм Шкарлетом, — запитаєте ви. По-перше, чинний головний освітянин мав дуже приятельські стосунки з Дмитром Табачником
А до чого тут сучасне міністерство освіти та науки, очолюване Сергієм Шкарлетом, — запитаєте ви. По-перше, чинний головний освітянин мав дуже приятельські стосунки з Дмитром Табачником, — той завжди ставив у приклад ректора Чернігівського інституту інформації, бізнесу та права, який незабаром очолив Чернігівську політехніку. Відтак Шкарлет отримав мандат депутата обласної ради в Чернігові від Партії регіонів. А за рекомендацією чинного нардепа від Слуг народу Валерія Зуба вчорашній регіонал і друг Табачника став міністром.
Далі. Другий рік поспіль Шкарлет і його
міністерство із завзяттям, гідним ліпшого застосування, намагаються викинути предмет історії з переліку обов'язкових для складання мультимедійного тесту (спрощений варіант ЗНО).
2022-го їм це не вдалося, а ось цьогоріч історію теж пропонують для складання "на вибір", але (!) результати тесту не важливі навіть для вступу на гуманітарні факультети…
Здавалося б, нонсенс. Російсько-українська війна загострила інтерес суспільства до власної минувшини. Люди, далекі від історії, починають шукати у ній відповіді на актуальні запитання. У ЗМІ та соціальних мережах – купа історичних аналогій, прикладів з воєнних досвідів, — і вітчизняного, і закордонного, — аналіз уроків історії, висновків з них.
Щобільше, українці рішуче відмежовуються від наративів "русского міра" з його специфічними інтерпретаціями "спільної історії "братніх народів".
МОН, здається, живе у паралельному світі. Його мовби не торкаються кардинальні зміни суспільства, настрої громадян. "Кухарчині діти", за версією відомства Шкарлета, мають вміти читати, додавати та ділити, як у тому анекдоті про совєтських міліціонерів. А хто вони, звідки, спадкоємці чиїх перемог і поразок, — пусте
Але МОН, здається, живе у паралельному світі. Його мовби не торкаються кардинальні зміни суспільства, настрої громадян. "Кухарчині діти", за версією відомства Шкарлета, мають вміти читати, додавати та ділити, як у тому анекдоті про совєтських міліціонерів. А хто вони, звідки, спадкоємці чиїх перемог і поразок, — пусте.
…З Росії повідомляють про спроби сформувати
маріонетковий "уряд України" на чолі з Януковичем, за участю Азарова та Медведчука. Пробують повторити "фінт" 100-річної давності, з так званим законним урядом "Української
РСР", склепаним з большевицьких посіпак у Харкові, і проголошеним "легітимним" на території, окупованій совєтською Росією. Про нього також можна прочитати в історії України.
Можна, але чи треба молодим людям цікавитися цим фактом, якщо такі знання їм не стануть у пригоді при вступі до вишу. Друзі Табачника (поки той у вимушеній еміграції, здається, в
Ізраїлі) заздалегідь подбали про це…
