Відкриття цивілізованого ринку землі — це надпотужний поштовх для економічних реформ та інвестицій в Україну.
Це сигнал усім західним союзникам, які з нами з перших днів Майдану та московсько-української війни, про те, що Україна намагається стати европейською, ринковою та відкритою країною.
Це сигнал усім світовим фінансовим інститутам (Всесвітньому Банку, Европейському Банку, МВФ, тощо) про те, що Україна йде шляхом реформ і з нього не зверне.
І невелике пробуксовування сьогодні - це лише тимчасова технічна прикрість.
Я розумію, що саме тому Московія робитиме все, аби відкриття ринку землі в Україні ніколи не відбулось.
Я розумію, що наша коаліція у Верховній Раді шукає голоси для ухвалення бюджету на 2018 рік, і можливі різні політичні розміни (включно з питанням відкритя ринку землі).
Але я цього не сприймаю!
Відкриття ринку землі — це не те питання, яким можна розмінюватись (це не умовні "пожежні машини"). Це принципове наріжне питання вільного ринку.
Якщо Верховна Рада продовжить мораторій ще на рік, то реформи в Україні можна ховати... Бо у 2019 році точно ніхто не буде відкривати ринок землі, адже це буде популістський рік виборів.
Особисто я бачу лише такий варіант. Мораторій зараз не продовжується. Тоді коаліція каже: у нас немає голосів для такої поганої справи (продовження мораторію), але Україна не може жити у правовому вакуумі, тому вже у січні-лютому потрібно ухвалити закон про ринок землі (його текст вже давно узгоджено з МВФ). Ухвалюємо закон закон у лютому, і тоді МВФ відновлює свою програму для України.
Я відкидаю розмови від коаліції щодо продовження мораторію. Я багато разів писав: відповідальні політики повинні відчувати важливість історичного моменту. Моменту, критично важливого для реформ і України. Свої темні земельні справи, свої особисті матеріальні інтереси потрібно зараз забути. Адже всіх грошей не заробиш, а наші депутати і так не бідні.
Уважно спостерігаймо за Верховною Радою та депутатами завтра і наступними днями.
Найважливіше — це Україна. Її шлях до Цивілізації. Це наше майбутнє.
