Не має виправдання таким діям! НЕ МАЄ! Будь яка істерія, побудована на будь чому зупиняється перед дитиною! Ні.. Не перед жінкою! Вибачте мене френдеси. Ті хто мене знають давно, також знають мій бзік! Я ніколи не підніму руку на жінку. Але, в 1989 році, я на один власний крок вперед та один удар, випередив взмах штиковою лопатою, яка мусила знести голову. Мою голову. Ту лопату в руках тримала жінка…
Але ж зараз мова про дитину! Перелякану. Кричущу! Дитину яка мусить зупинити все! Істерики! Надумані причини. Агресію. Будь що. Але в Космачі не зупинила. І це не дивно. Перелякана дитина мусить зупинити агресію людей. Але не стада…
p.s. Я другий день думаю над фразою «навідниця ТЦК», і не можу знайти відповідь на питання, «Це як»?
