...дорога була нормальна.
Ідеш декілька годин, дрімаеш 20-40 хв. Хоча скоріш робиш вигляд , що дрімаеш.
Так ще декілька раз і опа, Кокс Блок. Зупинка, зробили вигляд, що почули один одного, відпускаю зчеплення і чую стоп, стоп. Блін, що ще думаю .... підходить Нацгвардіець, о у вас така машина, спортивна ? Не вспів і слова відповісти, чую: дедулю в місто підкинете? Давай, попробуемо. Я ще не знав , що дід трошки з роками вже путається на місцевості , але то пусте , пару лишнів кругів по Авдіівці і на місці )))
Їдемо, мовчимо. Хвилин за 10 дід питає - бачу синок куриш, можна цигарку? Звісно, протягую пачку. Дід закурив. Можна опустить стікло, звісно кажу. Ідемо. Ще по одній закурили.
Дід переставляє свою палку виламану десь в посадці і каже: -Синок, розумієш, мені вже за 80. Я багато в цьому житті бачив і багато чого пережив. Так от, я прожив тут все свое життя. Знаю наш народ. Якщо ви і дальше будете грати з ними в мать-терезу, вам тяжко буде виграти цю війну. Народ в нас цікавий. Навіть тут в Авдіівці більша половина вас ненавидить. Тут народ любить кнут. Не можна воювати так як ви. Треба гідно давати відсіч, а не робити вигляд.
Зупинились. Протягнув діду пачку цигарок.
-Це мені? Ціла пачка? Дякую синок, і робіть так як кажу. Дід вийшов, відійшов метрів десять, повернувся, перехристив і пошкульгав в сторону базару...
Bogdan Khodzinsky
