"Не покидає відчуття, що ми пройшли по тонкому льоду" - Олена Кудренко

"Не покидає відчуття, що ми пройшли по тонкому льоду" - Олена Кудренко

Бо перший їх план був бомбардувати нас впродовж місяця, а потім заходити. І якщо би так сталося - де би ми були зараз?

Бо через їх шалену корупцію в армії вони зараз мають, наприклад, шматочки дерева в упаковці замість тротилу, а сам тротил продали. І погано навчених бійців. І техніку, не кожна одиниця з якої заводиться. Бо якщо би все було на вищому рівні - де би ми були зараз?

Бо через нерозуміння "стратегом" Путіним самої суті української нації та її спроможності давати відсіч ми зараз зламали їх плани та очікування. І якщо би гроші Путіна Сурков чи Медведчук пустили на реальні справи, а не на золоті вагони - то де би ми були зараз?

Ми опинились там, де легко було піти на дно, якщо би не українська армія і народ, які навіть не завдяки, а всупереч...

Ми шалено ризикували втратити державність за лічені дні, якщо би не жага до життя та перемоги, які навіть без зброї, хоча і з асфальтом...

Ми наче народжені під якимось незримим захистом, бо в союзниках у нас Велика Британія та США, і купа чесних, добрих, розуміючих народів. Бо якщо би це був Китай, чи Франція, чи хтось, хто на двох стільцях... А якщо би Китай вирішив підтримати росію у віськовому плані... І якщо би сама росія не настогидла всім до біса, і послабити її не було би всім так вигідно, бо дістала...

Знаю, що ми боролися б далі. Але перспектив було би мало.

Думаю, що окрім того, що ми вміємо шалено працювати та гідно захищатись, ми ще й щасливчики...

Але може досить покладатися на те, що гроші не на армію, а в кишені - і може пронесе?

Досить думати, що нам щось дадуть завжди і в будь-якому разі - і шаленими темпами не виробляти своє?

Досить імпортувати - може нарешті експортувати? Нашу зброю, наші літаки, наш кінцевий продукт, наші танки, бо можемо і вміємо?

І не з іноземними комплектуючими, а з власними - бо це ризик повторити долю росіян?

І не закривати очі на повідомлення іноземної розвідки - а бути готовими завжди?

І не домовлятись посередині, і більше не шукати порозуміння з агресором - а перетворитись на суцільний електричний струм, "не лізь, бо вб'є до бісової матері"???

І тоді в будь-якій наступній ситуації ми будемо відчувати свою силу. А сама думка "бомбардувати десь з місяць, а потім зачистити" Україну більше ні в кого ніколи не виникатиме.

Бо це буде загально відоме, обгрунтоване самогубство.