Зайшла в стрічку і через один допис бачу текст від якоїсь дівчини, яка отримала орден від влади. Пишуть, що текст жовтневий, але виліз саме сьогодні. Мене він потішив. Щось про те, що "клоун стал прєзідєнтом, ескортніца получіла ордєн, да, так бываєт. А вы, "правільныє, нє получілі от жизні ніх...я".
Ось тут мені стало весело.
Розкажіть, друзі, про особисті досягнення, якщо буде бажання. Я знаю, що у мене в друзях чиновники, власники великих і середніх бізнесів. Професори, викладачі, дипломати. Військові (моя вам шана!), лікарі, письменники, видавці. Просто самодостатні люди будь-якого віку, які в цьому житті зробили більше, ніж новомодна "еліта" могла би собі уявити. Зробили, маючи досвід, життєву мудрість, гарні результати. Перш за все люди, які вміють розрізняти важливе від сміття. Вміють робити висновки. Вміють виправляти власні помилки.
Як нас всіх життя покоцало, ну правда ж. В кожного своя історія. Але насмілюсь припустити, що вам є за що поважати самих себе. І ордени від влади можуть мати меншу значимість, ніж ваші досягнення. Ніж ваш вклад у нашу перемогу. Ніж ваша сила духу. Ніж ваші вчинки.
Не всякий орден дотягне до висоти того, на що іноді людина виявилася здатна. І не від всякого ти, самодостатня особистість, захочеш той орден прийняти. Когось сьогодні такі ордени можуть і образити, бо потім колись справедливе покарання знайде свого героя, а ти йому на фото будеш руку пожимати. Сховаєш те фото, і той орден, щоб не соромитись перед оточуючими.
Так ось. Підсумок. Якщо природа не дала тобі критичного розуму, життя - мудрості та розбірливості, події не додали тобі розсудливості, а війна - честі, - то це ТИ не отримав від життя "ніх...я".
Співчуваю.
