Отже, з наступного 2026 року не лише банки та небанківські фінустанови, а й криптофонди, криптоплатформи, а також сервіси електронних грошей працюватимуть за новими глобальними стандартами прозорості CRS 2.0 і CARF. Тобто будь-які рахунки, криптоактиви чи е-гроші потраплять у поле зору податкових органів. Зрозуміло? Податкових органів!
Станом на поточний 2025 рік 172 юрисдикції, включаючи Україну, зобов'язалися запровадити стандарти EOIR та CRS. Паралельно з CRS 2.0 з 2026 року розпочнеться впровадження Crypto-Asset Reporting Framework (CARF) – системи автоматичного обміну інформацією про криптоактиви (до 2027–2028 років вона має стати глобальною нормою, зокрема, і для України).
До речі, наша країна входить до групи держав, які взяли зобов'язання запровадити CARF до 2027–2028 років, і першим кроком на цьому шляху буде повноцінна легалізація ринку віртуальних активів та ухвалення відповідного Закону України із запровадженням повного доступу податкових органів до фінансових даних.
Ось я й подумав, а чи не ця обставина останнім часом змусила багатьох моїх знайомих вилучати готівку зі своїх рахунків у банках, а саме – тримати гроші на руках? Можливо, сьогодні це і є прямий індикатор недовіри до старої фінансової системи та страх перед тотальним цифровим контролем?
Так, треба чесно визнати: великі суми виводяться до появи інструментів обов'язкової цифрової ідентифікації, CBDC і нових правил руху капіталу. Люди готуються заздалегідь.
Висновок: тренд, на мою думку, очевидний, а готівка - знову стає зоною безпеки перед новим етапом цифрової фінансової архітектури. Дії недовірливих і досвідчених українців зрозумілі: в умовах війни та невизначеності вони хочуть відчувати гроші фізично.
