"Не заради срачу, а чисто для розуміння" - Роман Донік

"Не заради срачу, а чисто для розуміння" - Роман Донік

Надивився відосів в тредсі, з групами оповіщення ТЦК, там де ото на землю падають, за ноги хватають, кричать чаєчкою, допомогу просять у перехожих, плачуть, істерики влаштовують.

У мене питання наступне - у цих же людей є дружини, є діти, є родичі дружин.

Ми ж живемо в цифровий вік. Це ж все збережеться. На роки. Ну, прийде дитина на роботу влаштовуватись років через 15, в їй - то не ваш тато? Або в школі однокласники покажуть і запитають? Це ж не булінг. Просто питання. Що дитині відповідати?

Ну, подобається, чи ні, але у більшості українців, родичі, члени сім'ї служать в силах оборони. Або по чесному заброньовані, чи мають підстави для відстрочок. Але тут же в основному проблеми з документами, раз така реакція.

От як це потім пояснювати дитині, або онукам?

Просто цікаво.

-ворота в пекло

Не заради срачу, а чисто для розуміння.

Якщо дії ТЦК, якась кількість людей вважають не законними, то чому вони самі не хочуть зробити по закону?

В Україні існує законний спосіб відмовитись від мобілізації і служби в силах оборони.

Для цього треба прийти в ТЦК і відмовитись від служби. Написати відмову, підтвердити що не будете служити і все. Далі все буде по закону.

Всі ж хочуть щоб їх незаконно не крутити на вулиці?

Ну от зовсім по закону.  

При такому варіанті 100% гарантія, що все буде по закону. Адвокат, справа, можливість довести свою позицію в суді. Всі ж впевнені в своїй правоті? То навіщо ховатись, тікати? Є ж спосіб.

Чому так не роблять?