Запитав в мене вчора син: «Тату, яке твоє ставлення до того, щоб в Україні було дві мови?» «Погане,- відповів я, -дві мови, це коли ми з тобою домовляємося, що сьогодні ми з тобою розмовляємо українською, а завтра російською, а потім навпаки. Оце і є дві мови, а якщо тобі кажуть: «идить на х… со своею мовою, я хочу говорить на русском», то для таких людей є окрема, велика, багата, країна, до цього, тут , під боком, недалечко – Росія називається»
«Так, я з тобою погоджуюся, - відповів син, бо є тільки одна мова, яка може об’єднати в Україні угорця, який проживає в Мукачево, та кримського татарина, і це точно не російська мова, саме тому, в Україні, єдиною мовою, яка може об’єднати Країну – це українська мова.
До речі, з сьогоднішнього дня вся сфера торгівлі та обслуговування повинна розмовляти українською, і це добре. Якщо б це трапилося років десять тому, ми вже й забули, що були якісь суперечки з цього приводу, а так – дай Боже трохи терпіння нашому «наріду», і через 10 років, ми вже й не згадаємо, в чому була проблема.
