Коли Ісус зцілив біснуватого і знищив стадо свиней, жителі країни Гадаринської прийшли до Нього і попросили піти від них - свиней шкода стало.
У кожного з нас є своя свиня, дорога нашому серцю. Ми її доглядаємо та годуємо, і вона нам дорожче Христа і Його істинних чудес. Для кого-то це любов до їжі, для кого-то блуд, для кого-то колекціонування "Мерседесів". Але є дві найбільші свиноматки в наших душах - свиня благих намірів і свиня гордині.
І ці свині плодяться до стозевного легіону ...
Ті, хто розіпʼяли Христа, ніколи не вважали Його занудою, чи надто тихим. Навпаки, Христа розіпʼяли тому, що вважали себе в небезпеці біля Нього. Жителі Гадаринського краю злякалися, та попросили Христа піти. Юдеї просто вбили Його. Майже вся подальша історія християнства - це намагання "приручити" Христа, та зробити грізного лева прийнятним для бабусь та блідих бухгалтерів. Такий Христос, безумовно, прийнятніше, але він не топить наших свиней, і вони обертаються, та пожирають нас.
Нагадаю вам, що Бог воплотився не для того, щоби свиней годувати, а щоб спасти нас. Він повертає життя біснуватому. Зцілений чоловік вдячний, і прагне іти і бути разом з Ісусом, але йому наказано стати більшим: іти і проповідувати в своїх краях.Страх змушує прогнати Бога (так роблять жителі землі Гадаринської), любов надихає на проповідь і благовістя (так вчиняє зцілений біснуватий).
До нас, як і до Гадаринців, Господь теж приходить несподівано. Ми можемо Його прийняти, або прогнати. Ми можемо або благовістити про Його прихід, або продовжувати згодовувати своє життя тваринам з мордою жаби, та тулубом свині.
Олександр Дедюхін
