Сьогодні в нас Прощена Неділя.
В першу чергу нагадаю, що це не привід несамовито скакати по лічкам та розсилати пошловаті картинки.
Цей світ переможений гріхом, і, дійсно, прощення - це вторгнення Царства Небесного в грішний, та спотворений гріхом світ. Прощення це перший пролом у фортеці гріха, яку ми маємо зруйнувати.
В нас війна, і від багатьох людей доводиться чути:«Я ніколи не зможу пробачити їх за кров, за руйнування, за вбивства, за все, що ці сволоти зробили з моєю землею». Але прощення воно таке різне буває. Євангеліє вчить нас судити по плодам, а справжній плід прощення завжди наша свобода.
Буває прощення святих - досконале. І це абсолютна свобода.
Трапляється прощення байдужості - живи як знаєш - так розлучаються люди, які колись любили один одного . Це свобода будувати нові відносини.
І, нарешті, є прощення через приціл автомата - так прощають агресора, пославши йому від 6 до 12 грам любові в який-небудь життєво важливий орган. І це теж звільняє нас. Головне не забути просту істину. Мертвий ворог вже не ворог. Мертвий ворог - це всього лише труп. Не варто цей труп тягати за собою. Нехай летить в свою бездонну прірву «русского мира», притискаючи до грудей іконки Путіна, Моторолли чи Сталіна і з ними ж проводить вічність.
А ми знаходимо свободу, простивши, наскільки нам це вдасться.
