Проповідувати будемо про життя і як нам позбутися ідіотів у ньому. На цьому місті недільної проповіді всі прихильники Зеленьського дуже образилися та пішли геть, а всім, хто залишився, нагадаю, що слово "ідіот" запозичене нами із Давньої Греції, і там їм називали людину, яка, хоч і була громадянином, але не бажала приймати участі в життю полісу, не піклувалася про поліс, але при цьому перевагами жителя полісу намагалася користуватися. В принципі ідіоти з тих часів абсолютно не змінилися, хіба що у кількісному відношенні їх стало значно більше. Деякі дослідники стверджують, що пізніше, у Візантії, словом "ідіот" називали людей, яки не бажали пізнавати філософію та розуміти Святе Письмо. Цім дослідникам варто повірити і зауважити: боротьба з ідіотами є справа богоугодна та корисна, нею ми і будемо займатися.
2 серпня був день пророка Іллі. І я думаю варто згадати як славетний пророк боровся з ідіотами. Ось вам цитата із першоджерела. "І послав до Іллі цар п’ятдесятника з його п’ятидесятком. І він пішов до нього, коли Ілля сидів на верхівці гори, і сказав йому: чоловіче Божий! цар говорить: зійди. І відповідав Ілля, і сказав п’ятдесятникові: якщо я чоловік Божий, то нехай зійде вогонь з неба і попалить тебе і твій п’ятидесяток. І зійшов вогонь з неба і попалив його і п’ятидесяток його, І послав до нього цар іншого п’ятдесятника з його п’ятидесятком. І він став говорити йому: чоловіче Божий! так сказав цар: зійди швидше. І відповів Ілля і сказав йому: якщо я чоловік Божий, то нехай зійде вогонь з неба і попалить тебе і твій п’ятидесяток. І зійшов вогонь Божий з неба, і попалив його і п’ятидесяток його. І ще послав утретє п’ятдесятника з його п’ятидесятком. І піднявся, і прийшов п’ятдесятник третій, і упав на коліна свої перед Іллею, і благав його, і говорив йому: чоловіче Божий! нехай не буде знех¬тувана душа моя і душі рабів твоїх — цих п’ятдесятьох — перед очима твоїми; ось, зійшов вогонь з неба, і попалив двох п’ятдесятників попередніх з їх п’ятидесятками; але тепер нехай не буде знехтувана душа моя перед очима твоїми!" (4 Царств 1. 9-14) І ось із останнім п'ятидесятником, який просив увічливо, врахував помилки спалених попередників, Ілля пішов до царя Охозії, але нічого втішного тому не пророкував, бо той цар теж був ідіотом і, напевне намагався телефонувати Баканову та жалітися на Іллю.
З тих часів ідіоти не змінилися, вони лізуть напролом та вважають, що якщо в них чисельна перевага, то можна робити що завгодно: хамити, красти, зневажати інших, погрожувати концтаборами та в'язницями. Але хочу нагадати, що, хоча ми і не маємо такої духовної сили, як пророк Ілля, щоби зводити вогонь з неба на хамовітих ідіотів, але Земля все одно кругла, і святий у вогняній колісниці (яка насправді є космічний корабель) був вознесений на небо і там досі літає, дивиться на наших ідіотів і готовий нам у будь-яку мить допомогти, головне щоби ми не впадали у відчай, були озброєні та не припиняли боротьбу.
